Invective Vocabulary in Media Discourse at the Beginning of the 21st Century: A Psycholinguistic Aspect

Abstract

<jats:p>The article draws on a broad interpretation of the invective as a non‑standard (non-literary) vocabulary known in linguistics as jargonisms, expletives, vulgarisms; foul, pejorative, negatively coloured, disparaging, slang, obscene, coarse, abusivу, taboo words and other lexical units that contain the meaning of an insult in their semic structure; less often the invective is understood as a codified (literary) vocabulary which acquires the insulting meaning in a context as an expression of the speaker’s communicative intention and pragmatic tactics of consciously offering a public affront to a specific addressee of communication. The aim of the research is the lexico-semantic and communicative-pragmatic characteristics of the invective vocabulary in a modern media discourse and social networks as a specific verbal means of a psychological impact on the consciousness of the recipients. By resorting to the method of free word association test, the authors have studied a conscious and/or subconscious reaction of Ukrainian females and males to pejorative by-words that stir up a feeling of insult. 100 people have been selected as respondents (50 people of each gender). All of them were Ukrainian native speakers including female and male lecturers and students of Lesya Ukrainka Eastern European National University (Ukraine) and Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University (Ukraine); choosing the stimuli, the authors proceeded from the frequency of their use in the texts of modern mass media (out of 300 detected nominations the authors used 100 units). According to the extent of the insult caused by the given words they were rated on a scale of 1 to 4 which made it possible to combine the analyzed stimuli into four groups with the following scores: 1) 2.65–2.93; 2) 1.67–2.31; 3) 1.03–1.54; 4) 0 (zero). The experiment gave a clear structure of the invective – a psycholinguistic category including a communicative-pragmatic intention of the insult.&#x0D; References&#x0D; &#x0D; Білоконенко Л. Пейоративна й інвективна лексика в міжособистісному конфлікті. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2012. Вип. 7, Ч. 2. С. 119–127.&#x0D; Войцехівська Н. Інвективи в конфліктному діалогічному дискурсі. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. Київ, 2014. № 29. С. 322–332, https://doi.org/10.18372/2520-6818.29.8011.&#x0D; Гаврилів О. Непряма вербальна агресія. East European Journal of Psycholinguistics. 2019. Т. 6, № 2. С. 7–20. https://doi.org/10.5281/zenodo.3637704.&#x0D; Иссерс О. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Москва : КомКнига, 2008. 288 с.&#x0D; Костусяк Н., Межов O. Префіксальні інновації як засіб психологічного впливу на свідомість реципієнтів. Psycholinguistics-Psiholingvistika. 2018. Вип. 24, № 2. С. 97–113. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-97-113.&#x0D; Макаренко Н. Інвективна лексика як форма міжособистісного спілкування. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 22. С. 336–347. https://doi.org/10.32626/22276246.2013-22.%p.&#x0D; Мамич М. Вульгаризація мови дитячого мультиплікаційного тексту як психолінгвістична проблема. Psycholinguistics-Psiholingvistika. 2019. Вип. 26, № 2. С. 260–277. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-260-277.&#x0D; Навальна M. Пейоративи в мові української періодики. Psycholinguistics-Psiholingvistika. 2017. Вип. 22, № 2. С. 85–97. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069544.&#x0D; Пирожков В. Законы преступного мира молодёжи (криминальная субкультура). Тверь : ИПП «Приз», 1994.&#x0D; Прищепа Г. «Мова ненависті» як лінгвістичний маркер «гібридної війни». Psycholinguistics-Psiholingvistika. 2017. Вип. 22, № 2. С. 98–112. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069546.&#x0D; Сидоренко Е. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию. В кн.: Психологические проблемы самореализации личности. Санкт-Петербург: СПбГУ, 1997. С. 123–142.&#x0D; Словник української мови: в 11 т. Київ : Наукова думка, 1970–1980.&#x0D; Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціяція української мови. Київ: Критика, 2005.&#x0D; Ставицька Л. Український жарґон /A Dictionary of Ukrainian Slang: словник. Київ : Критика, 2005.&#x0D; Судус Ю. Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США. East European Journal of Psycholinguistics. 2018. Т. 5, № 2. С. 70–82. https://doi.org/10.5281/zenodo.143636.&#x0D; Топчий Л. Засоби реалізації інвективної прагматики в публіцистичному дискурсі Ірини Калинець. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні. науки. 2018. Вип. 1, № 52. С. 95–100.&#x0D; Форманова С. Стилістичні особливості інвективи в українській мові. Записки з українського мовознавства. Одеса, 2013. Вип. 20. С. 124–131.&#x0D; Холод O. Кореляція вербальної агресії інтернет-читачів і даних електронного декларування чиновників України (в період з 23 серпня по 7 листопада 2016 року). Psycholinguistics-Psiholingvistika. 2017. Вип. 21, № 2. С. 118–150. Retrieved from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/62.&#x0D; Шевченко Л., Дергач Д., Сизонов Д., Шматко І. Юрислінгвістика: словник термінів і понять. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2015.&#x0D; Giles, D. (2003). Media Psychology. Mahwah, New Jersey, London: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers.&#x0D; Novick, Ja. M., Kim, A., &amp; Trueswell, J. C. (2003). Studying the Grammatical Aspects of Word Recognition: Lexical Priming, Parsing, and Syntactic Ambiguity Resolution. Journal of Psycholinguistic Research, 32(1), 57–75. https://doi.org/10.1023/a:1021985032200.&#x0D; Tausczik, Y., &amp; Pennebaker, J. W. (2010). The Psychological Meaning of Words: LIWC and Computerized Text Analysis Methods. Journal of Language and Social Psychology, 29(1), 24–54. https://doi.org/10.1177/0261927X09351676.&#x0D; &#x0D; References (translated and transliterated)&#x0D; &#x0D; Bilokonenko, L. (2012). Peioratyvna i іnvektyvna leksyka v mizhosobystisnomu konflikti [Invective and pejorative vocabulary in interpersonal conflict]. Filolohichni Studii. Naukovyi Visnyk Kryvorizkoho Derzhavnoho Pedahohichnoho Universytetu, 7(2), 119–127.&#x0D; Voitsekhivska, N. (2014). Invektyva v konfliktnomu dialohichnomu dyskursi [Invectives in Conflict Dialogical Discourse]. Humanitarna Osvita v Tekhnichnykh Vyshchykh Navchalnykh Zakladakh, 29, 322–332, https://doi.org/10.18372/2520-6818.29.8011.&#x0D; Havryliv, O. (2019). Nepriama verbalna ahresiia [Indirect verbal aggression]. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 7–20. https://doi.org/10.5281/zenodo.3637704.&#x0D; Issers, O. (2008). Kommunikativnye Strategii i Taktiki Russkoy Rechi [Communicative Strategies and Tactics of Russian Speech]. Moscow: KomKniga.&#x0D; Kostusiak, N., &amp; Mezhov, O. (2018). Prefiksalni innovatsii yak zasib psykholohichnoho vplyvu na svidomist retsypiientiv. [Prefixal Innovations as a Means of Psychological Impact on Consciousness of Recipients]. Psycholinguistics-Psiholingvistika, 24(2), 97–113. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-2-97-113.&#x0D; Makarenko, N. (2013). Invektyvna leksyka yak forma mizhosobystisnoho spilkuvannia [Invective vocabulary as a form of interpersonal communication]. Problemy Suchasnoi Psykholohii, 22, 336–347. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2013-22.%p.&#x0D; Mamych, M. (2019). Vulharyzatsia movy dytiachoho multyplikatsiinoho tekstu yak psykholinhvistychna problema. [The vulgarization of the language of a children’s multiplication text as a psycholinguistic problem]. Psycholinguistics-Psiholingvistika, 26(2), 260–277. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-2-260-277.&#x0D; Navalna, M. (2017). Peioratyvy v movi ukrainskoi periodyky [Pejoratives in the language of Ukrainian periodicals]. Psycholinguistics-Psiholingvistika, 22(2), 85–97. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069544.&#x0D; Pirozhkov, V. (1994). Zakony prestupnogo mira molodezhi (kriminalnaya subkultura) [Laws of The Criminal World of Youth (Criminal Subculture)]. Tver: Priz. Retrieved from: http://www.e-readinglib.org/bookreader.php/75561/Pirozhkov-Zakony_prestupnogo_mira_molodezhi.html.&#x0D; Pryshchepa, G. (2017). “Mova nenavysti” yak lingvistychnyi marker “Gibrydnoi Viiny» [“Hate Speech” as a Linguistic Marker of a Hybrid War]. Psycholinguistics-Psiholingvistika, 22(2), 98–112. https://doi.org/10.5281/zenodo.1069546.&#x0D; Sidorenko, Y. (1997). Lichnostnoe vliyanie i protivostoyanie chuzhomu vliyaniyu [Personal Influence and Opposition to Another’s Influence]. In: Psikhologicheskie Problemy Samorealizatsii Lichnosti. (pp. 123–142). S.-Petersburg: S.-Petersburg State University.&#x0D; Slovnyk Ukrainskoi Movy [A Dictionary of the Ukrainian Language]: 11 Volumes. (1970–1980). Kyiv: Naukova Dumka.&#x0D; Stavytska, L. (2005). Arho, Zharhon, Slenh: Sotsialna Dyferentsiatsiia Ukrainskoii Movy [Argot, Jargon, Slang: Social Differentiation of the Ukrainian Language]. Kyiv: Krytyka.&#x0D; Stavytska, L. (2005). Ukrainskyi Zhargon / A Dictionary of Ukrainian Slang: Slovnyk [Ukrainian Jargon = A Dictionary of Ukrainian Slang: Dictionary]. Kyiv: Krytyka.&#x0D; Sudus, Y. (2018). Movlennievi taktyky realizatsii stratehii dyskredytatsii v dyskursi dyplomativ SShA [Speech tactics of discrediting strategy in the U.S. diplomatic discourse]. East European Journal of Psycholinguistics, 5(1), 70–82. https://doi.org/10.5281/zenodo.143636.&#x0D; Topchyi, L. (2018). Zasoby realizatsii invektyvnoi prahmatyky v publitsystychnomu dyskursi Iryny Kalynets [Methods of implementing invective pragmatics in Iryna Kalynets’ journalistic discourse]. Derzhava ta Rehiony. Seriia: Humanitarni Nauky, 1(52), 95–100.&#x0D; Formanova, S. (2013). Stylistychni osoblyvosti invektyvy v ukrainskii movi [Stylistic Peculiarities of Invective in Ukrainian Language]. Zapysky z Ukrainskoho Movoznavstva, 20, 124–131.&#x0D; Kholod, O. (2017). Koreliatsiia verbalnoi ahresii internet-chytachiv i danykh elektronnoho deklaruvannia chynovnykiv Ukrainy (v period z 23 serpnia po 7 lystopada 2016 roku). [Correlation Between Verbal Aggression of Online Readers and Data of Electronic Incomes Declaration of Ukrainian Officials (during the period from August 23 to November 7, 2016)]. Psycholinguistics-Psiholingvistika, 21(2), 118–150. Retrieved from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/62.&#x0D; Shevchenko, L., Derhach, D., Syzonov, D., &amp; Shmatko, I. (2015). Yuryslinhvistyka: Slovnyk Terminiv i Poniat [Juridical Linguistics: Dictionary of Terms and Concepts]. Kyiv: Kyivskyi Universytet Publishers.&#x0D; Giles, D. (2003). Media Psychology. Mahwah, New Jersey, London: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers.&#x0D; Novick, Ja. M., Kim, A., &amp; Trueswell, J. C. (2003). Studying the Grammatical Aspects of Word Recognition: Lexical Priming, Parsing, and Syntactic Ambiguity Resolution. Journal of Psycholinguistic Research, 32(1), 57–75. https://doi.org/10.1023/a:1021985032200.&#x0D; Tausczik, Y., &amp; Pennebaker, J. W. (2010). The psychological meaning of words: LIWC and computerized text analysis methods. Journal of Language and Social Psychology, 29(1), 24–54. https://doi.org/10.1177/0261927X09351676.&#x0D; </jats:p>

Психолінгвістична Структура Стигмальних Висловлювань Про Осіб З Інвалідністю Внаслідок Інтелектуальних Порушень

“…У ЗМІ та публіцистиці вживання медичних термінів прирівнюється до вживання інвективної лексики та розцінюється як вербалізована форма порушення суспільної моралі (Курьянович, 2005;Mezhov, Navalna & Kostusiak 2020). Останніми роками зростання загальної інвективності суспільного дискурсу фіксується поряд із виразною тенденцією до врегулювання етичної сторони слововживання медичних термінів, що може бути пояснене різноспрямованою дією двох механізмів суспільної свідомості: її гуманістичними трансформаціями, з одного боку, та соціальною диференціацією й дистанціюванням від суб'єктів-носіїв відповідних якостей -з іншого.…”