Information characteristics of an assessment of the compliance status of environmental friendliness of system objects

Abstract

Обґрунтовано необхідність створення нових засад екологічного аналізу в умовах теоретично-практичної реалізації основ сталого розвитку, упровадження синергетичної, ентропійно-інформаційної складових у методичне забезпечення системи комплексного оцінювання екологічності системних об'єктів. Методичне забезпечення комплексного оцінювання якості навколишнього природного середовища подано у вигляді комплексування методик головних компонент і компараторної ідентифікації при багатоплановій вихідній інформації про характеристики системного об'єкта. Практичне застосування поданих пропозицій розглянуто на прикладі дослідження техногенно-навантажених регіональних утворень з використанням моніторингової інформації. ВСТУПАктуальність роботи зумовлено розробленням і впровадженням універсально удосконалених підходів до комплексного оцінювання відповідності стану, функцій і зв'язків систем природно-техногенного об'єкта вимогам сталого розвитку і природному їх призначенню [1, 2, 3], визначенням оптимальної моделі прийняття рішення відповідно до мети розв'язання соціально-еколого-економічних завдань.Результат аналізу особливостей формування знань для екологоекономічних систем, подання інформації про комплексне оцінювання стану навколишнього природного середовища (НПС) показав необхідність звернення до теорії системного аналізу для встановлення положень систем-системних досліджень з урахуванням об'єктивних законів виникнення і функціонування систем, які безпосередньо визначаються складовими теорії термодинамічного аналізу різнорідних утворень і синергетики стосовно самоорганізації відношень між системами, формування баз знань «природна система -соціально-економічна система» на рівні досліджень «стан системи -процес -стан змін у системі» [4].Стійка матеріальна система, що розвивається і еволюціонує, залежить від процесу, який контролює послідовність трьох стадій: 1) початковий сталий, «незмінний» стан; 2) процес еволюції системи (фізичної, біологічної, соціальної та ін.), що є дробовим, самоподібним перехідним станомпроцесом; 3) кінцевий, стійкий, незмінний стан, після якого процес-система зникає. Еволюціонуючі системи визначають як нестійкі, перехідний процес яких є носієм спадкової інформації про систему в цілому. Інформація дозволяє встановити вірогідні шляхи, траєкторії і алгоритм розвитку системи на кожній з траєкторійвід її початку до кінця (виникнення системи, її еволюція і завершення).