Influence of colloquiality on the syntax structure of sentences (based on French and Polish)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню впливу колоквіальності на синтаксичну структуру речень. Так, описано засоби, які слугують для відтворення розмовного регістру французької мови в польському та українському варіантах перекладу літературно-художніх діалогів. Проаналізований корпус складається з мовних одиниць сучасних французьких романів, в яких використовується певна кількість колоквіальних елементів.У статті аналізуються синтаксичні маркери розмовного регістру французької, польської мов, а також функціонування заперечного речення без частки ne і деяких форм таких речень. У польській мові обов'язковим заперечним елементом є частинка nie (non), яка стоїть перед дієсловом і може супроводжуватися іншими формами. Дослідження мовних одиниць корпусу свідчить, що розмовні маркери у французькому регістрі часто не мають відповідників у польській та українській мовах. Найчастіше використовується нестандартна лексика, рідше вживаються синтаксичні засоби.Поняття «колоквіальний регістр» застосовується лінгвістами як альтернатива термінам «розмовна мова» та «просторіччя», хоча колоквіальність особливо характерна для діалогічного мовлення. Цей вплив спостерігається в усній комунікації, а також на письмі (як стилістичний феномен або приватне письмове спілкування) Увaгу дослідників привeртaють і дискурсивнi мaркeри, якi викoнують функцiю спoлучних eлeмeнтiв розмовних висловлювань, конкретизують кoмунiкaтивнi нaмiри мoвця та вiднoсини мiж актантами.Одним із ефективних і доступних засобів виділення у французькому синтаксисі є явище дислокації (la mise en relief). Дислокація -це «від'єднання складника поза рамками речення. Відокремлений складник дублюється або замінюється особовим чи вказівним займенником, який за необхідності відновлює свої морфологічні характеристики та функції в реченні».