Influence of biologic therapy on growth in children with chronic inflammatory connective tissue diseases

Abstract

ObjectivesConnective tissue diseases (CTD) are a heterogeneous group of chronic inflammatory conditions. One of their complications in children is the inhibition of growth velocity. Due to direct inflammation within the musculoskeletal system as well as glucocorticoid therapy, this feature is the most essential and is mainly expressed in the course of juvenile spondyloarthropathies and juvenile idiopathic arthritis (JIA). Duration of the disease, but predominantly the activity of the inflammatory process, seems to have a significant impact on the abnormal growth profile in children. Effective biological therapy leads to improvement of the patient's clinical condition and also, through the extinction of disease activity and reduction of daily doses of glucocorticosteroids (GCS), it gradually accelerates and normalizes the growth rate in children with CTD. Our objective was to evaluate the impact of biological therapy on growth in children with chronic inflammatory CTD.Material and methodsData from 24 patients with CTD treated with tumor necrosis factor-α-blockers (etanercept, adalimumab, golimumab) and an interleukin-6 receptor blocker (tocilizumab) were reviewed at the time of disease onset, biological treatment initiation and at least 12 up to 24 months onwards. The rate of growth was correlated with the daily doses of GCS, and the type and duration of biological therapy.ResultsPatient median height, measured as the change in height standard deviation score, was 0.36 ±1.07 at disease onset and –0.13 ±1.02 at biologic therapy initiation. The growth velocity accelerated in 17 patients (70.1%) during the biological treatment. Mean height-SDS improvement between biological treatment initiation up to two years was 0.51 ±0.58. In 47% of patients daily doses of GCS were reduced to 0 mg/kg/day.ConclusionsIn the treatment of CTD, biological agents restore growth velocity not only by inflammation inhibition, but also through limiting GCS daily doses.

Study on difference of peripheral serum SP-D, anti-MDA5, IL-6 and TNF-α in CTD-ILD patients

“…TNF-α is an inflammatory cell factor secreted by mononuclear phagocyte, it can promote inflammatory reactions of phagocyte combined with IL-6 [18,19]. In this study, TNF-α level in serum of CTD-ILD and CTD patients higher than the control group, but there are no statistical differences between them.…”

Nutritional Aspects of Juvenile Idiopathic Arthritis: An A to Z for Dietitians

“…In sJIA in particular, biologics targeting the interleukin (IL)-1β or IL-6 pathway are increasingly used [52]. Biologics appear to restore growth retardation by inhibiting inflammation and limiting CCS daily doses [63]. Uettwiller [60] postulated that growth delay is observed in children with JIA long before biologics are initiated.…”

Новая Парадигма Нарушения Роста У Больных Ювенильным Идиопатическим Артритом

“…Ретроспективні та проспективні дослідження попередніх років (1994)(1995)(1996)(1997)(1998)(1999)(2000)(2001)(2002)(2003)(2004)(2005)(2006)(2007)(2008)(2009) демонстрували наявність порушення росту у 25,7-87,0 % хворих на ЮІА; переважна більшість цих дітей мали поліартикулярну або системну форму хвороби, а затримка росту корелювала з запальною активністю та використанням глюкокортикоїдів (ГК) [3,5,6], проте з використанням новітніх схем лікування (блокатори цитокінових рецепторів або прозапальних цитокінів) ці показники зменшилися приблизно до 10 % у хворих, які мають тяжкі, резистентні форми хвороби [3]. Впровадження в терапію ревматичних захворювань генно-інженерних біологічних препаратів, що через вибірковий вплив на імунну систему мають прямий патогенетичний вплив на процес запалення, дозволяє знизити частоту та тривалість застосування ГК, що сприяє відновленню швидкості лінійного росту [7], тому що саме системне застосування ГК перешкоджає продукції й активації гормону росту та інсуліноподібного фактору росту 1 (ІФР-1) на різних рівнях [8]. В масштабних (кількість учасників -500-1500) британських і канадських сучасних оглядах було показано, що більшість дітей з ЮІА не мають відхилень у показниках фізичного розвитку, проте 1 із 10 дітей з системною формою має ризик порушення росту та в середньому показники зросту зменшуються з -0,02 SDS до -0,47 SD, тобто наявним є зменшення темпів росту [9,10].…”