Image-driven interpretations in professional communicative mediation: Bringing translation and psychotherapy together

Vakhovska, Olha

doi:10.31174/send-hs2021-261ix48-11

Cited by 9 publications

(15 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…This is a follow-up paper to Vakhovska (2022b) where word inner forms are discussed from the perspective of the theory of image-driven interpretations that I develop in step with cognitive advances of translation research. Ваховська (2022a), Vakhovska (2021b), Vakhovska & Isaienko (2021), and Vakhovska & Jusuk (2021) are also related to this work. In my view, interpretation is the backbone of translation: it is the creative act of giving a meaning to a sign, and of providing the meaning of a sign, which is driven by mental images and rests on the representational properties of the human mind.…”

Section: а а потебняmentioning

confidence: 91%

“…In effect, the meaning of a source-language word must be converted into a mental image; this mental image must be re-converted into a meaning so that a word is picked in the target language and, most importantly, what this word describes corresponds to what this image depicts (Vakhovska, 2022b). This conversion requires a shift between the translator's brain's visual and auditory regions, with mental images and words processed accordingly (Vakhovska & Jusuk, 2021). This shift is imperative but yet not exhaustive for interpretation since depicting as well as describing involves a number of different-stage representational changes in the content of the human mind:…”

Section: а а потебняmentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Must the Pot of Seven Holes Be a Translation Theorist’s Riddle?

Vakhovska¹

2022

Knowledge, Education, Law, Management

View full text Add to dashboard Cite

W artykule omówiono pojęcie wewnętrznej formy słowa i ujawniono heurystyczny potencjał tego pojęcia w teorii tłumaczenia. Wewnętrzna forma słowa jest archaicznym sposobem motywującym pojawienie się tego konkretnego słowa w języku. W artykule podkreślono wyjątkową właściwość wewnętrznej formy słowa bycia obrazem mentalnym w zarodku: obrazem-ziarnem, z którego powinno rozwinąć się kilka reprezentacji mentalnych. Materiałem badawczym były rzeczowniki an eye, an ear, a mouth and a nose, z których każdy w języku angielskim ma swoje odrębne znaczenie i jest polisemantem; jednocześnie wewnętrzną formą tych rzeczowników jest ten sam archaiczny obraz -obraz otworu. Tak więc obraz otworu jest obrazem nasion, z którego rozwinęły się 4 znaczenia, każde z własnym unikalnym zestawem opcji leksykalno-semantycznych (ogólnie 138), z których każda opiera się na specjalnym zdaniu. Potwierdza to zdolność wewnętrznej formy słowa w myśleniu do generowania zróżnicowanego znaczenia figuratywnego i przekształcania się w różnorodne znaczenie, co umożliwia interpretację słów jako twórczego aktu myślenia.

show abstract

Section: а а потебняmentioning

confidence: 91%

Section: а а потебняmentioning

confidence: 99%

Must the Pot of Seven Holes Be a Translation Theorist’s Riddle?

Vakhovska¹

2022

Knowledge, Education, Law, Management

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Кероване ментальними образами тлумачення слів відіграє ключову роль у професійному комунікативному посередництві [22]. У перекладі, це посередництво між індивідуальними свідомостями [19] і між культурами [20].…”

unclassified

“…Спілкування людей філогенетично передує виникненню мови і письма у тому їхньому розумінні, яке звично у них вкладається. Спілкування виникло на початку біологічного життя, коли найпростіші об'єдналися у колонії; спілкування відбувається і сьогодні, в Інтернет-добу, коли люди зв'язані технологіями комп'ютерної комунікації [22]. Від свого початку спілкування слугувало збереженню і підтримці життя, будучи інструментом самозбереження людства через взаємодію і співпрацю людей.…”

unclassified

See 1 more Smart Citation

Translation: The Word That Converted Into an Image

Vakhovska¹

2022

"Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National Universit

View full text Add to dashboard Cite

У статті запропоновано когнітивну перекладознавчу точку зору на тлумачення як творчий акт, за якого словесний знак наділяється значенням і, навпаки, значення передається через словесний знак. Тлумачення відбувається у мисленні і як таке стає можливим завдяки репрезентаційним властивостям людського мислення, обумовленим особливостями утілеснення людини як виду. Тлумачення визначається авторкою як акт мислення, керований ментальними образами, саме які і репрезентують у мисленні об'єкти, процеси і стани, що їх надає досвідові людини світ: світ зовнішній і світ внутрішній, пізнавані людиною у взаємодії її підсвідомого і (само)свідомості.Виходячи із такого визначення, авторкою узагальнено роль образного мислення в еволюції спілкування людей і показано, що в основі словесного спілкування лежить обернення слів, які людина сприймає -чує або читає -як ланцюжки фонем або графем, на ментальні образи, які людина «бачить» оком свого мислення; і навпаки, коли ментальні образи обертаються на слова. Словесне спілкування, тим самим, схарактеризовано як таке, що базується на переключенні між зоровим і слуховим кодами: це переключення залучає різний мозковий субстрат і передбачає низку репрезентаційних змін у змісті мислення, адже ментальні образи світ малюють, а слова світ описують.Евристичний потенціал запропонованої авторкою теорії керованого ментальними образами тлумачення осягає словесне спілкування як таке. У статті увагу зосереджено на перекладі як комунікативному посередництві, здійснюваному за допомогою слів. Звернення до первинних, архаїчних образів, які мотивували виникнення слова переклад в українській мові і слова translation в англійській, дозволило авторці схарактеризувати когнітивний механізм обернення слів на ментальні образи у термінах трансформації і метаморфози.

show abstract

Знако-Символічна Природа Слова Як Одиниці Мовної Картини Світу: Еволюційний Аспект – Програма Трансдисциплінарного Дослідження

ВАХОВСЬКА

2023

filol

View full text Add to dashboard Cite

У статті накреслено програму трансдисциплінарного дослідження, спрямованого на розкриття й вирішення лінгвістичної проблеми виникнення, буття й еволюції слова як одиниці національно-мовної картини світу, наділеної знако-символічною природою. Дослідження інтегрує доробок порівняльно-історичного мовознавства, когнітивної лінгвістики, когнітивного перекладознавства, семіотики, психології, філософії мислення тощо і передбачає реконструкцію на основі (пра)мовних даних структур примітивної й сучасної свідомості, з акцентом на виявлення в діахронії і синхронії зв’язків між цими структурами, відповідальних за панхронічні механізми динамічної організації картин світу носіїв різних мов як витоків відповідних національних культур. У дослідженні вперше розроблено лінгвосеміотичну теорію керованого ментальними образами тлумачення слова, на основі якої запропоновано методологію семантичної реконструкції, яка дає змогу проаналізувати слово як знак-символ, що в унікальний спосіб показує культурну специфіку національної картини світу як певного способу бачення й розуміння світу носіями мови. Тлумачення слова визначене авторкою як творчий акт, у якому словесний знак наділений значенням і, навпаки, значення передане через словесний знак. Тлумачення слова відбувається завдяки репрезентаційним властивостям мислення й задіює (нейро)фізіологію людини як виду з осібним утілесненням. Механізм тлумачення слова, пояснюваний авторкою в термінах обернення значення слова на ментальний образ, визначає знако-символічну природу слова і є панхронічним. У дослідженні отримали подальший розвиток поняття внутрішньої форми слова; етимологічної інтерпретації; діахронічної семантичної реконструкції; діахронічної глибини; діахронічного варіювання; семіотичного паспорта слова; трансформаційної генеративної семантики; метамови.

show abstract

Image-driven interpretations in professional communicative mediation: Bringing translation and psychotherapy together

Cited by 9 publications

References 0 publications

Must the Pot of Seven Holes Be a Translation Theorist’s Riddle?

Must the Pot of Seven Holes Be a Translation Theorist’s Riddle?

Translation: The Word That Converted Into an Image

Знако-Символічна Природа Слова Як Одиниці Мовної Картини Світу: Еволюційний Аспект – Програма Трансдисциплінарного Дослідження

Contact Info

Product

Resources

About