Identification and Classification of Archeological Materials From Bronze Age Gold Mining Site Ada Tepe (Bulgaria) Using Rock Magnetism

Abstract

Research on ancient gold mining is mainly focused on the archaeometallurgical investigations aiming at identification of the ore province (i.e., the source of the raw metal) and geochemical characterization of the gold artifacts (e.g., Baron et al., 2019; Chapman et al., 2006). However, full understanding of the sequence ore deposit-mining-processing-gold artifacts production is not possible without detailed knowledge about the ancient mining techniques, process organization, and time evolution of the technology utilized. Application of a wide range of interdisciplinary methods (geochemistry, geomorphology, microscopy, GIS, etc.) could provide clues for discovering relics of ancient mining and ore-processing activities, as well as for reconstructing the methods utilized by the ancient miners and the effects they posed on the environment. One analytical evidence-based approach for obtaining such information is provided by the rock-magnetic methods (Evans & Heller, 2003). Late Bronze Age open-pit gold mine at Ada Tepe in the Easthern Rhodopes (South-Eastern Bulgaria) (Figure 1) was intensively studied during the last decade (

Resolving the Interpretation of Magnetic Coercivity Components From Backfield Isothermal Remanence Curves Using Unmixing of Non‐Linear Preisach Maps: Application to Loess‐Paleosol Sequences

“…Unmixing of remanent magnetization curves is extensively used to discriminate between magnetic populations with different origins and contributions to bulk magnetic mineral properties (Heslop, 2015 and references therein). It has become an essential tool for gleaning geologic and paleoenvironmental information, with wide‐ranging applications in paleomagnetism (e.g., Chen et al., 2017; Roberts et al., 2012; Zhang et al., 2020), quantitative environmental magnetism (e.g., Abrajevitch et al., 2009, 2013, 2015; Hu et al., 2020; Hyland et al., 2015; Just et al., 2012; Li et al., 2020), archeomagnetism (e.g., Jordanova et al., 2020), soil and loess‐paleosol magnetism studies (Geiss et al., 2008; Hu et al., 2013, 2015, 2021; Hyodo et al., 2020; Jordanova & Jordanova, 2020; Jordanova et al., 2011; Necula et al., 2013; Nie et al., 2014; Spassov et al., 2003), atmospheric aerosol pollution (e.g., Larrasoaña et al., 2021; Sagnotti et al., 2006), etc.…”

Хімічний Склад Та Фізико-Хімічні Властивості Ґрунтів – Індикатори Їхньої Родючості Та Забруднення

“…Важкі метали, які потрапляють із ґрунту в органи рослин, мають негативне значення для загального стану здоров'я людства. Для людини важкі метали мають як негативний вплив, так і відіграють роль кількісних показників, за величиною яких роблять висновки про різноманітні властивості досліджуваних об'єктів [12,24,26]. Стосовно останнього значення для антропології за цим показником можна судити про рівень розвиненості виробництва та ступінь його екологічності, а також має опосередковану характеристику щодо утворення так званих культурних шарів ґрунту [19,24].…”