Hygienic diagnostics and prognostic assessment of professional competence of students who receive dental specialty at the higher education institution: scientific bases and professional aspects

Abstract

Вінницький національний медичний університет імені М. І. ПироговаВступ. Професійна підготовка кваліфікованих фахівців має на меті формування не лише певної системи знань, умінь і навичок, але й передбачає розвиток специфічних рис особистості, що в повній мірі відповідають вимогам майбутньої професійної діяльності, основи якої засвоюються в умовах закладу вищої освіти. Мета дослідження -обґрунтування наукових основ здійснення комплексної гігієнічної діагностики та прогностичної оцінки професійної придатності студентів, які здобувають стоматологічний фах, на етапі навчання у вищому закладі освіти. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводили на базі Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова, де під наглядом знаходились 312 студентів (156 дівчат і 156 юнаків) стоматологічного факультету. Досліджувані студенти були розподілені на 2 групи порівняння: групу втручання та групу контролю. Головною рисою режиму організації повсякденної діяльності студентів, що належали до групи втручання, було використання розробленого комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації та запобігання виникнення несприятливих змін у психофізіологічному стані організму майбутніх лікарів-стоматологів на етапі навчання у закладі вищої освіти. Студенти, віднесені до групи контролю, характеризувались традиційним підходом до організації навчальної діяльності. У дослідженні використовували гігієнічні, медико-соціологічні, психофізіологічні, психодіагностичні, психолого-педагогічні та епідеміологічні методи, а також методи експертних оцінок і статистичного аналізу. Результати. Науково обґрунтовано, що до числа провідних теоретичних основ гігієнічної діагностики і прогностичної оцінки професійної придатності студентів, які здобувають стоматологічний фах, слід віднести наступне: визначення особливостей організації трудового процесу та даних гігієнічної оцінки умов праці лікарів-стоматологів у разі використання новітніх технологій діагностики, лікування та профілактики; урахування результатів психофізіографічної і психографічної професіографічної оцінки трудового процесу за основними стоматологічними спеціальностями, що зумовлюють високий рівень професійної компетентності майбутніх фахівців; визначення та урахування даних гігієнічної оцінки умов перебування та організації добової діяльності, рівня професійно-значущої навчальної адаптації та показників здоров'я, властивих для студентів, які засвоюють основні стоматологічні спеціальності в сучасних закладах вищої освіти; встановлення особливостей процесів розвитку і формування професійно-значущих психофізіологічних функцій організму та особливостей особистості студентів-стоматологів на різних етапах здобуття вищої освіти; урахування провідних тенденцій змін з боку показників критеріальних психофізіологічних функцій організму та характеристик особливостей особистості студентів, які здобувають стоматологічний фах у преформованих, внаслідок застосування заходів профілактичного змісту, умовах. Як методичні ...

The formation of morpho-functional readiness and peculiarities of student adaptation processes at the graduate stage of education in institution of higher education

“…Причому особливої значущості такий підхід набуває на етапі морфологічного і фізіологічного становлення людини, її навчальної і професійної підготовки, соціаль-ного зростання, формування мотиваційних установок та ступеня домагань [9,23,36,37]. Саме у цей час відбуваються одні з найсуттєвіших віково-статевих змін в організмі дівчат і юнаків, формується певний рівень морфофункціональної готовності до оволодіння професійно значущими знаннями, навичками та уміннями, відбувається розвиток природних позитивних нахилів і здібностей відповідно до певного фаху [4,5,31,32,33].…”

“…Такі результати дещо відрізнялись від даних, описаних в наукових дослідженнях, що присвячені оцінці провідних тенденцій розвитку психофізіологічних функцій як учнів, що перебувають в умовах традиційних загальноосвітніх шкіл [8,27], так і студентів впродовж усього (п'ятирічного або шестирічного) періоду здійснення повсякденної навчальної діяльності в закладах вищої освіти [22,32,33] та визначали наявність певного напруження адаптаційних механізмів організму, які забезпечують оптимальний перебіг процесів психофізіологічної адаптації.…”

“…Якщо у дівчат практично в кожному з випадків реєстрували зменшення рівня вираження окремих критеріальних ознак характерологічних рис, передусім показників за шкалами психастенії (Pt) та шизоїдності (Se), то серед юнаків навпаки спостерігалось виражене зростання величин більшості з досліджуваних показників. Таке становище підтверджувало наявність ознак напруження адаптаціних ресурсів організму, критеріальними ознаками яких за свідченням низки робіт [25,33,36], є саме подібні зрушення з боку провідних властивостей особистості студентської молоді.…”

“…початок33 1,000±0,013 31 0,991±0,025 >0,05 кінець 33 0,997±0,012 31 0,964±0,034 >0,05 р >0,05 >0,05 ІSSN 1817-7883 "Вісник Вінницького національного медичного університету", eІSSN 2522-9354 2023, Т. 27,…”

Features of the processes of formation of indicators of emotional burnout of students in the dynamics of learning in modern institutions of higher medical education.

“…ЕВ являє собою цілком специфічний механізм психологічного захисту, в основі якого лежить повне або часткове виключення емоцій, вироблене 157 20/ Том XXV / 2 особистістю у відповідь на вплив окремих психотравмуючих впливів і, отже, певний емоційнозначущий функціональний стереотип виконання повсякденної навчальної або професійної діяльності, який, з одного боку, надає можливість людині дозувати й економно витрачати власні енергетичні ресурси, з іншого, відзначається суттєвим зростанням байдужості до виконання власних обов'язків, негативізмом у відношенні до оточуючих (ровесників, викладачів, співробітників тощо), відчуттям власної навчальної (професійної) неспроможності та невдоволення результатами роботи, котра виконується, погіршенням якості життя тощо [5,6,10,12]. Cаме ЕВ є однією з найпоширеніших причин розвитку різноманітних явищ дезадаптації і, як наслідок, передумовою суттєвого зниження функціональної готовності людини ефективно виконувати свої навчальні або професійні обов'язки [2,3,8,9,11].…”