Мета статті – удосконалення рівня професійної діяльності тренерів із силового фітнесу за допомогою використання показників варіабельності серцевого ритму для розширення методів діагностики функціональ- ного стану спортсменів та оцінки адаптаційних реакцій на навантаження. Методи. Для досягнення поставленої мети залучено 40 нетренованих чоловіків 18–20 років і 20 тренованих юнаків, які займаються силовим фітнесом протягом трьох років. Сформовано три дослідні групи по 20 осіб у кожній. Представники контрольної та 1-ї основної груп (нетреновані) й представники 2-ї основної групи (треновані) застосували протягом трьох місяців дослідження різні режими силового навантаження. Для оцінки процесів вегетативної регуляції серцево- судинної системи використовували методи аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). Результати. На початку досліджень у контрольній групі реакція серцево-судинної системи відображає найбільш знижений рівень резистентності до навантажень середньої інтенсивності й великого обсягу тренувальної роботи. Застосування навантажень великого обсягу роботи та низької інтенсивності підвищує параметри показника наднизькочастотного спектра коливань кардіоінтервалів з одночасним зниженням активності низько- й високо- частотного спектра в порівнянні з даними, установленими під час роботи в режимі високої інтенсивності та малого обсягу. Показники ВСР учасників усіх груп після трьох місяців тренувань свідчать, що процес довготривалих занять силовим фітнесом в умовах заданих режимів навантаження приводить до економізації функціонування серцево-судинної системи. У кінці програми дослідження в юнаків усіх трьох дослідних груп у стані спокою виявлено більш виражене превалювання наднизькочастотного спектра (VLF). Висновки. Поглиблене вивчення та практичне застосування методу варіабельності серцевого ритму в процесі діагностики адапта- ційних змін в організмі під час використання різних режимів навантаження дає змогу удосконалити рівень професійної діяльності тренерів із силового фітнесу.
