Features of self-tolerance loss in patients with different clinical phenotypes of myasthenia

Abstract

The incidence of myasthenia gravis which is characterized by progressive muscular weakness on the background of structural disorders of the thymus, has increased. Myasthenia gravis is a multifactorial autoimmune disease, it has a pronounced clinical heterogeneity, and therefore the standard diagnostic and treatment protocol is not always effective. To substantiate an individual approach to the treatment of various clinical forms of myasthenia, we conducted a study of mechanisms and markers of loss of central and peripheral self-tolerance in thymus-independent myasthenia (M) and thymus-dependent myasthenia gravis with thymus hyperplasia (MH) and thymoma (MT), involving a total of 427 patients examined. In patients with different phenotypes of myasthenia, we used the methods of spectrophotometry, flow cytometry, enzyme immunoassay. In patients with MH on the background of lymphofollicular thymus hyperplasia we revealed a pronounced humoral sensitization in comparison with the reference values: the concentration of C4 complement, C-reactive protein, circulating immune complexes and the initiation of an indirect autoimmune reaction a reliable increase in autoantibodies (AAbs) to the α1 and α7 subunit of subunit of nicotinic receptors (nAChR). In M and MT groups a high similar titer of AAbs to other epitopes was revealed: DNA, β2-glycoprotein I, membranes of intestinal and stomach cells, lung, liver, kidney cells. A pronounced blast-transforming response to the presence of the mitogen PHA was revealed in the MT group. In the MT group, a decrease in the content of CD4+ CD28+ co-stimulatory molecules and in the MH group, a decrease in СD4+ CD25+ Treg lymphocytes was revealed. Individual methods for correcting the loss of self-tolerance in patients with different clinical phenotypes of myasthenia were justified taking into account the use of immunosuppression, specific viral-neutralizing immunoglobulins and massive IgG immunoglobulin therapy, and the application of anti-inflammatory recombinant interleukins.

Perspective Chapter: Specific predictors of the autoimmune reactions formation in case of immunocompetent organs damage in patients with myasthenia gravis and hepatosplenomegaly

“…The progression of myasthenia gravis in ontogenesis can lead to myasthenia gravis and thymic hyperplasia in elderly patients. In this case, surgical treatment is not effective and can lead to complications and death [41,42].…”

“…Some food allergens and food-specific IgE and IgG4 also contribute to the increase in body allergic reactions and autoimmune component formation [25,26].…”

Advisability of Thymectomy in Young Patients With Thymus-Independent Myasthenia Gravis in the Presence of Biomarkers Specific for Patients With Thymoma

“…Серед всіх автоімунних захворювань міастенія займає особливе місце у зв'язку з тим, що механізми її развитку тісно пов'язані з патологічними змінами тимусу [3,4]. Гетерогенність клінічних форм міастенії залежить від безлічі патогенетичних механізмів, які лежать в основі цього мультифакторіального автоімунного захворювання [9,10]. Дебют захворювання у молодих пацієнтів із тимуснезалежною міастенією (М) характеризується невисоким ступенем тяжкості.…”

“…Автоантитіла до нікотинових ацетилхолінових рецепторів нервово-м'язового синапсу (нАХР) є основними патогенетичними факторами втрати автотолерантності у хворих на міастенію [5]. Нами було досліджено наявність автоантитіл до різних структурних субодиниць нАХР і покано, що автоантитіла до α7-субодиниці нАХР виявлені тільки у 20 % молодих пацієнтів з тимуснезалежною міастенією (М), і у всіх літніх пацієнтів з тимусзалежною міастенією (МТ), що свідчить про подібність механізмів втрати автотолерантності в цих групах [8,10]. Виходячи з того, що структурно-функціональні зміни тимусу при тимусзалежній міастенії можуть бути наслідком порушення механізмів формування центральної автотолерантності в тимусі, було визначено наявність нАХР на мітохондріях тимоцитів.…”