“…Відмінності у зміні опору від механічного навантаження R/R0 = f(σ), у порівнянні із вихідними кристалами, полягають у тому, що на початковій стадії одновісної пружної деформації опір збільшується (характерний максимум на кривих R/R0 = f(σ)). Аналогічний ефект нами спостерігався і після малих доз Х-опромінення (D = 312 Гр) [15].Відомо[9,[16][17], що витримка в МП кристалів кремнію посилює процеси дегідратації та розкладу молекул гідроксилу, які входять в структуру природної окисної плівки, і, можливо, інших молекул, наприклад, молекул SiOH, SiH, SiO, наявних у приповерхневих шарах кристалів. В результаті дії МП збільшується концентрація вільних ненасичених зв'язків, що повинно сприяти протіканню адсорбційних процесів на поверхні.…”