Factors that contribute to the stigmatization of victims in emergency situations

Abstract

The technique of studying of processes of stigmatization of victims in emergency is insufficiently developed now and is based on results of practical observations of certain experts and methodical adaptations. Surveying features of internal and external stigmatization which is traumatic for victims and leads to weighting of experiences, negative development of the cognitive scheme "I-in-the-event", its dynamics, the authors define them as the adverse prognostic moments in a psychotherapy of the studied category of persons. In the article there is made an attempt of survey systematization of a series of social and demographic and environmental factors which have to be known to the expert working with the victim in emergency that in due time and precisely to diagnose character of consequences of a psychological trauma, to prognosticate the course of post-stressful disorders and to plan psychocorrectional influence. There are selected the characteristics of victims in emergency (an invalidism and traumatization, age, gender factors, education level) having significant effect on stigmatization development. The author analyses some of the problems arising during a psychotherapy of patients with stigma, defines the factors increasing probability of a delay with the request for the specialized help or refusal of therapy.

Проблеми Стигматизації І Самостигматизації Внутрішньо Переміщених Осіб У Процесі Відновлення Життєвої Неперервності Після Переживання Травматичних Подій

“…Проблему стигматизації і самостигматизації найчастіше розглядають у контексті лікування невиліковних хвороб чи певних фізичних особливостей [6], однак зазначена проблема стосується також мігрантів, біженців та ВПО. Відновлення після травматичних подій, а у зв'язку із цим проблему стигми розглядають, наприклад, І. Гурін і Н. Захарова (фактори стигматизації) [7], А. Слободська (вплив інформаційних технологій) [8]. Психологічні травми в умовах українських реалій наразі досліджують вітчизняні вчені, зокрема І. Біла, О. Блінов, О. Божко, А. Герасименко, Ю. Древаль, З. Кісарчук, В. Климчук, О. Ковальчук, Т. Ларіна, Б. Лазоренко, Р. Попелюшко, Л. Пререлигіна, Ю. Приходько, І. Романчук, Т. Титаренко, А. Швалб.…”