Factors of deviant behavior of minors

Abstract

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» Г. М. Закалик старший викладач кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» С. С. Макаренко кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» ЧИННИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ НЕПОВНОЛІТНІХ У статті висвітлено причини девіантної поведінки неповнолітніх. Дослідження ґpунтуєтьcя нa пpацях вітчизняних і закордонних психологів, якi працюють у цьому нaпpямi. М.Й. Варій зазначає, що девіантна поведінка-це різновид відхильної поведінки, коли є відхилення від усталених у суспільстві норм. Девіантну поведінку зумовлюють соціально-психологічні чинники, а також вроджені та набуті черепно-мозкові травми (за Ч. Ломброзо). Під впливом таких соціально-психологічних чинників, як мікросередовище, групові взаємини, недоліки виховання тощо виникають і розвиваються агресія, аномія, фрустрація. Н.В. Партико розглядає фрустрацію як психічний стан людини, що викликається нездоланними об'єктивними або такими, що суб'єктивно сприймаються, труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети або вирішення завдання; це завжди тяжке переживання невдачі або нерозв'язаного протиріччя. Її можна розглядати як одну із форм психологічного стресу. Ю.М. Антонян і В.В. Гульдан зазначають, що стане чи ні підліток на шлях правопорушень, залежить від соціалізації індивіда в широкому контексті виховних та інших впливів на нього з перших днів життя, емоційних взаємин, що складаються з батьками. Злочин неповнолітнього є специфічним показником несприятливих умов життя та виховання підлітка і юнака в родині. Чинниками девіантної поведінки є: виховання неповнолітнього в умовах неповної родини (відсутність одного з батьків); дефекти в моральній сфері сімейних взаємин; явища непіклування про дітей, бездоглядності, та загострення почуття корінної тривоги, за К. Хорні. Фірма "Coddington Life Events Record" оприлюднює дані, а саме список подій і поворотних пунктів життя щодо їх стресогенного впливу на дітей чотирьох вікових категорій-представників дошкільного віку, молодшого шкільного віку, підліткового віку, юнацького віку (фази ранньої юності) (зібрані Гейзелом, Рімом, Раппапортом, Коддінгтоном, Райтцем, іншими). Стресовість цих подій відчувалася респондентами. У підлітків і юнаків домінують такі поворотні пункти життя щодо їх стресогенності: розлучення батьків; батьки живуть окремо, будучи офіційно одруженими; смерть одного з батьків; початок вживання алкоголю чи наркотиків дітьми; ув'язнення одного з батьків на рік і більше; непередбачувана вагітність; існування психічного дефекту; набуте каліцтво (зовнішній дефект); приписування батьківства при непередбачуваній вагітності. Розкрито структуру соціальних проблем, сімейного виховання неповнолітніх, показано індивідуальну свідомість підлітків і юнаків.