На культивованих нейронах ганглія трійчастого нерва (ГТН) досліджено дію норадреналіну на викликану електричну активність. Аплікація норадреналіну моделює симпатосенсорний вплив на передачу сигналу по первинних аферентах трійчастого нерва. За характером активності у відповідь на деполяризацію мембрани нейрони ГТН було поділено на три типи: тонічні (68%, n = 52), адаптивні (28%, n = 21) та з затриманою генерацією (4%, n = 3). При дії норадреналіну у частини тонічних нейронів (25%, n = 13) втрачалася здатність до тонічної генерації. У них зменшувались амплітуди потенціалу дії (ПД; з 93 ± 5 до 68 ± 4 мВ) та слідової гіперполяризації (з -28 ± 2 до -22 ± 2 мВ). У 46% (n = 24) тонічних нейронів змінювалися амплітуда (з 98 ± 2 до 86 ± 3 мВ) та тривалість фази спаду (з 3,2 ± 0,2 до 2,6 ± 0,2 мс) ПД. Аплікація норадреналіну у адаптивних та з затриманою генерацією нейронах призводила до зменшення амплітуди (з 91 ± 1 до 76 ± 2 мВ; n = 17) та тривалості фази спаду (з 4,2 ± 0,5 до 3,2 ± 0,3 мс; n = 17) ПД. При гіперполяризації мембрани у тонічних (n = 34) та адаптивних (n = 11) нейронах зареєстровано ефект вхідного випрямлення, який зменшувався внаслідок дії норадреналіну (значення коефіцієнта вхідного випрямлення відносно контрольного становило 0,84 ± 0,1 та 0,76 ± 0,04 відповідно). Отримані результати свідчать, що адренергічний вплив на електричну активність нейронів ГТН реалізується внаслідок дії адренергічних рецепторів на потенціалкеровані високопорогові кальцієві канали та канали, що активуються гіперполяризацією. Ключові слова: ганглій трійчастого нерва; первинна культура; електрична активність; норадреналін.