Discourse-structure of social cohesion as a category of social policy: experience of critical discourse-analysis application

Abstract

The article is dedicated to identifying the discourses of social cohesion as a category of social policy, constructed by the textual structures of national governments, intergovernmental associations and international organisations documents. The paper is performed in the frame of a discourse-analytical approach; discursive events define the normative acts of national governments, intergovernmental associations, and international organizations during the 90s – 2000s, devoted to the issue of social cohesion; definitions of social cohesion and “textual situations” of their use are chosen as units of analysis. Based on the critical discourse analysis of N. Fairclough’s and some provisions of E. Laclau and S. Mouffe’s discourse approach, the author (re)constructs a discourse-structure of social cohesion, presented by discourses of social solidarity, neoliberalism, inclusion (involvement) and materialism. These discourses are further composed into interdiscursive spaces of neoliberalism and traditionalism. The need for methodological caution in the uncritical scholars’ application of political-legal definitions of social cohesion is emphasised to prevent the spread of constructed discursive ideologemes. It is concluded that social cohesion appears as a chameleon discourse, which content is not only socio-culturally, historically, politically contextual, but also chronologically dynamic (systemically fluid). The article emphasises the dominant positioning of social cohesion as an instrument of state policy, a “universal cure” for the social diseases and all the “best” against all the “worst” that ideologizes this concept, making it artificially dogmatic. The paper identifies “empty signs” of social cohesion discourses and the point of “hegemony intervention”. Considering delusions of the political-legal discourse of social cohesion, the relevance of applying a dialectical strategy for defining social cohesion within academic discourse is highlighted.

Соціальна Згуртованість Як Соціальний, Економічний, Управлінський Феномен: Проблематика Досліджень

“…Це може стати суттєвою перешкодою для посилення соціальної згуртованості українського суспільства, оскільки соціальний капітал є одним з ключових компонентів соціальної згуртованості. Разом з тим, акцент на подоланні нерівностей виправданий, оскільки розподіляє соціальну відповідальність між державою («інституціями» посилення соціальної згуртованості на соцієтальному рівні) та різними іншими соціальними суб'єктамиспільнотами (що у взаємодії відтворюють соціальну згуртованість українського суспільства на рівні «особа-спільнота») [7].…”

Розвиток Соціальної Активності Студентської Молоді Як Основа Соціальної Згуртованості Суспільства

“…Проведений аналіз розробленості проблематики в науковій літературі показав, що на сьогодні вже накопичено теоретичний і емпіричний матеріал з проблеми, яка інтенсивно досліджується в напрямі пошуку шляхів забезпечення ефективності процесу розвитку соціальної активності молоді, зокрема від час її освіти. Розкриваючи зміст цього поняття з аналізу документів Європейського Союзу [7], а також глибинних витоків змісту у порівнянні з іншими близькими за змістом суміжними поняттями [8], О. Дейнеко підтримує висновок М. Краська [9] щодо актуальності позиціонування соціальної згуртованості як діяльнісного «етапу» розвитку соціальної солідарності, в основі якоїсистемні внутрішньогрупові взаємодії. Ураховуючи те, що будь-які зв'язки у суспільних відносинах підлягають нормативному регулюванню, важливим процесом у соціальному вихованні виступає забезпечення опанування нормами відносин, формування позитивного Соціальна згуртованість суспільства в умовах глобальних викликів покликана дати відповідь на питання «як жити разом».…”

Ukraine’s Decentralisation Reforms and the Path to Reconstruction, Recovery and European Integration

“…High trust in the president is a major reversal from the previous year (from 21% in December 2021 to 84% in 2022). Recent research has also identified the positive effects of the decentralisation reforms with respect to strengthening social cohesion in Ukraine [21]. Finally, Ukraine is increasingly committed to democratic development -95% percent of respondents to an August 2022 nationwide poll indicated that it is 'very important' or 'important' for them that Ukraine becomes a fully functioning democracy (an increase from 76% the previous year) [22].…”