Виклики війни суттєво вплинули на українську систему освіти. Метою статті є огляд сучасного етапу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, висвітлення тенденцій розвитку окремих професій. Звертається увага на вирішальну роль викладачів у формуванні освітніх компетенцій студентів. У статті проаналізовано ключові складові освітнього процесу, наголошено на необхідності підвищення викладачем мотивації здобувачів до вивчення дисциплін мовознавчого циклу. У нинішніх умовах Україні потрібні професіонали, які вміють ефективно адаптуватися до мінливих ситуацій, розрізняти правдиву інформацію від неправдивої та зберігати стійкість. Ці фахівці повинні не лише володіти знаннями, отриманими під час навчання в університеті, але й демонструвати вміння застосовувати відповідні навички та компетенції у своїй професійній діяльності. Ефективна комунікація набуває надзвичайного значення під час війни, слугуючи потужним інструментом проти ворога. Пропонуємо використовувати у навчальному процесі соціальні мережі як додатковий інструмент, оскільки це не потребує часу на адаптацію студентів і дає можливість користуватися безкоштовними освітніми онлайн-ресурсами, поглибити свої знання з української мови, культури, історії та урізноманітнити навчальний матеріал мультимедійними засобами. Здобувачі можуть самостійно вивчати навчальний матеріал у розширеному форматі, брати участь у спільному створенні навчального матеріалу в групах, обговорювати проблемні питання на різноманітних форумах, отримувати оперативні консультації викладачів та студентів-експертів тощо. Використовуючи соціальні мережі в навчальному процесі, розглянемо певні недоліки – погано функціонуючу систему пошуку інформації, низьку структурованість, розпорошеність інформації, недосконалу безпеку захисту користувачів, наявність неперевіреної інформації та ненормативного контенту тощо.