Clinical status of reproductive aged women with combined pathology of the uterus – leiomyoma and adenomyosis

Abstract

51ВСТУП Поєднана патологія матки (ППМ) -лейоміома матки (ЛМ) і аденоміоз -є однією з актуальних проблем гінекологічної патології сьогодення та належить до найпоширеніших гінекологічних захворювань [1]. Аденоміоз та ЛМ зазвичай співіснують [13], при цьому аденоміоз рідко діагностується до гістеректомії: кількість випадків супутнього аденоміозу, виявленого під час гістеректомії в жінок із ЛМ, сягає 57% [15,16].ЛМ є найпоширенішою гінекологічною пухлиною в жінок репродуктивного віку, проте її етіологія та патогенез залишаються недостатньо вивченими. Факторами, що асоціюються з ЛМ, вважають вік жінки, ожиріння та расу (зокрема в афроамериканок ЛМ виникає втричі частіше і зазвичай характеризуються тяжчими симптомами) [23,24]. ЛМ суттєво впливає на тривалість і якість життя жінки. Так, у США ризик, пов'язаний з тривалістю життя, для жінок із ЛМ оцінюється до 75%. Існує також сімейна схильність, яка стосується родичів першого ступеня спорідненості [25].В останнє десятиліття завдяки вдосконаленню технічних можливостей медицини і впровадженню ефективних препаратів відбулася радикальна зміна тактики лікування ЛМ. Пасивна вичікувальна тактика у випадках безсимптомної ЛМ змінилась на активний менеджмент, який полягає в ранній діагностиці та диференційованому використанні медикаментозних і малоінвазивних методів органозберігаючого лікування, а також їх поєднанні [7, 10].Клінічно ЛМ перебігає у вигляді двох форм: симптомної і безсимптомної [2,12]. Симптомний перебіг ЛМ має місце майже в кожної третьої жінки і проявляється у збільшенні розмірів матки, бугристості її поверхні, маткових кровотечах, анемії, дисменореї, порушенні функцій суміжних органів, порушенні живлення міоматозного вузла, апоплексії тощо [3, 11].Клінічно аденоміоз матки часто має безсимптомний перебіг, але в подальшому може проявлятись матковими кровотечами, анемією, вираженим больовим синдромом, субфебрильною температурою як наслідком запального процесу, збільшенням органу, диспареунією, вторинною дисменореєю, менорагіями [4,21].