Chronic urticaria: modern approaches to classification, diagnostics and patients’ management in terms of evidence-based medicine

Bogomolov, А. Е.

doi:10.30978/ujdvk2018-1-81

Cited by 1 publication

(2 citation statements)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Недуга належить до 20 найпоширеніших хвороб шкіри та має мультидисциплінарний характер, оскільки з нею стикаються не лише алергологи і дерматологи, але й сімейні лікарі [1]. Згідно із статистичними даними, в 15-20 % людей протягом життя бувають прояви кропив'янки [2].…”

unclassified

“…Припускають, що симптоми кропив'янки насамперед пов'язані з активацією опасистих клітин шкіри. Механізм, за яким опасисті клітини шкіри при кропив'янці виділяють гістамін та інші медіатори, здійснюється за реакцією негайного типу, що супроводжується зв'язуванням імуноглобулінів класу E з опасистими клітинами шкіри і специфічними алергенами з наступним вивільненням медіаторів [2].…”

unclassified

See 1 more Smart Citation

Клініко-Епідеміологічні Особливості Та Імунні Зрушення У Хворих На Кропивʼянку

Петрук¹

2022

MCCh

View full text Add to dashboard Cite

Вступ. Вивчення клініко-епідеміологічних особливостей та імунних зрушень у хворих на кропив’янку, в тому числі за наявності супутніх Лайм-бореліозу і лямбліозу, залишається актуальною проблемою сучасних інфектології та дерматології. Мета дослідження – вивчити клініко-епідеміологічні особливості та імунні зрушення у хворих на кропив’янку. Методи дослідження. Під спостереженням перебувало 67 хворих на кропив’янку віком від 18 до 71 року. Пацієнтів поділили на 3 групи, з них 23 (1-ша група) – пацієнти з кропив’янкою і Лайм-бореліозом, 20 (2-га група) – хворі на кропив’янку та лямбліоз, 24 (3-тя група) – хворі на кропив’янку без Лайм-бореліозу і лямбліозу. Контрольну групу становили 25 донорів крові, які за віком і статтю суттєво не відрізнялись від обстежених осіб і в анамнезі вказували на відсутність факту присмоктування кліщів. У сироватці крові хворих на кропив’янку методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi s. l., застосувавши тест-системи компанії “Euroimmun AG” (Німеччина). Для виявлення цист лямблій готували мазок нативного матеріалу фекалій, який досліджували у світлооптичному мікроскопі при малому і великому збільшенні (об. ×8, ×40, ок. ×10). Антитіла імуноглобулінів класу M до антигенів лямблій у сироватці крові пацієнтів визначали методом ІФА, використавши набори “Лямблія-IgM-ІФА-Бест”. Концентрацію імуноглобулінів класу E визначали методом ІФА, застосувавши набори “ІФА-Бест”. Рівень ендогенної інтоксикації оцінювали за сорбційною здатністю еритроцитів, яку визначали за методом А. А. Тогайбаєва (1981). Результати й обговорення. Встановлено епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу у хворих на кропив’янку: більшість осіб зазнала нападів кліщів з квітня до жовтня, при цьому пік припав на липень; пацієнти суттєво частіше зазнавали нападу кліща один раз; переважали укуси кліщів у верхні кінцівки (p<0,05); допомогою лікаря чи медичної сестри для видалення кліщів скористалися 43,8 % опитаних. У хворих на кропив’янку і лямбліоз клінічна картина недуги суттєво відрізнялася від клінічної картини кропив’янки без лямбліозу: достовірно частіше відзначали гіркоту в роті, тяжкість у правому підребер’ї і нудоту (p<0,05). Відзначено ще й тенденцію до частішого виявлення в таких пацієнтів нестійкості випорожнень (закрепи, проноси). Суттєво вищі показники сироваткових імуноглобулінів класу E відмічено у хворих на кропив’янку порівняно з особами з кропив’янкою і Лайм-бореліозом (p<0,05). Підвищення сорбційної здатності еритроцитів діагностовано у пацієнтів усіх 3 груп щодо обстежених контрольної групи та достовірно більше у хворих на кропив’янку і лямбліоз порівняно з групою обстежених із кропив’янкою та Лайм-бореліозом (p<0,05). Висновок. Доцільно хворих на кропив’янку, в яких є гіркота в роті, тяжкість у правому підребер’ї і нудота, обстежувати на наявність можливого інфікування лямбліями.

show abstract

unclassified

Клініко-Епідеміологічні Особливості Та Імунні Зрушення У Хворих На Кропивʼянку

Петрук¹

2022

MCCh

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Chronic urticaria: modern approaches to classification, diagnostics and patients’ management in terms of evidence-based medicine

Cited by 1 publication

References 0 publications

Клініко-Епідеміологічні Особливості Та Імунні Зрушення У Хворих На Кропивʼянку

Клініко-Епідеміологічні Особливості Та Імунні Зрушення У Хворих На Кропивʼянку

Contact Info

Product

Resources

About