Chemical Transformations of the Sugar Moiety of Nucleosides

Abstract

The last two decades have witnessed the proliferation of a rather vast literature concerning the synthesis and biological properties of nucleoside analogues. These interesting compounds can be roughly subdivided into two major groups--those containing modified heterocyclic bases, and those in which the sugar moiety has been altered and is no longer ribose or 2-deoxyribose as found in nucleic acids. Base analogues have in general been prepared either via N-glycosidation of suitably modified heterocycles or by structural transformations of the base moiety in existing nucleosides. Both of these approaches will be considered in detail during this meeting by my colleagues Drs. VorbrUggen, Robins and Townsend. In a related way, nucleosides containing modified carbohydrate moieties have frequently been prepared via glycosidation of an appropriate purine or pyrimidine base with a suitable derivative of the desired sugar. Alternatively, a great deal of effort has been devoted to the development of specific chemical transformations suitable for introducing the desired modifications into the sugar moiety of intact nucleosides. It is this latter approach that has particularly fascinated the group in our laboratory and that I wish to review for you today. The subject is, however, a rather vast one, encompassing an enormous number of references, and accordingly I must, of necessity, be somewhat selective in what I specifically mention. Accordingly, I have decided to restrict my attentions to analogues of pentofuranosyl nucleosides and to make almost no mention of hexose derivatives tContribution No. 527 from the Institute

Anti-hepatitis C Virus Activity of Novel β-D-2′-C-methyl-4′-azido Pyrimidine Nucleoside Phosphoramidate Prodrugs

“…During the preparation of this paper, an alternate synthesis appeared for 2′- C -methyl-4′-azido cytidine ( 15 ) [20]. The general procedure used for the synthesis of 2′- C -methyl-4′-azido nucleosides was an extension of that previously reported in the literature (Figure 2) [17,18,21,22].…”

Synthesis of novel 2',3'-dideoxy-6-azacytidine derivatives – potential retroviral reproduction inhibitors

“…Проміжні реакційноздатні синтони 2'-квазіфосфонієві солі нуклеозидів перетворюються у відповідні 0 2 ,2'циклонуклеозиди, а потім у 2'-йод-2'-дезокси-і далі в 2\3'-дийод-2\3'-дидезоксипохідні піримідинових нуклеозидів. Останні як дуже нестійкі сполу ки здатні спонтанно трансформуватися у відповідні дидегідро-дидезокси нуклеозиди з виділенням мо лекулярного йоду [5,6 ].…”

“…Для одержання йодзаміщених дезоксипохідних 6-АС до 2',3'-епоксинуклеозиду додавали реагент I. Розкриття а-епоксициклу, ймовірно, проходить з утворенням ізомерних 2'(3')-монойодпохідних та подальшим їхнім деоксигенуванням за механізмом реакції Арбузова через стадію утворення йодидів квазіфосфонієвих солей (4а) і їх одночасним пере групуванням у 2',3 , -дийод-2\3 , -двдезоксиліксофуранозид (5а). Останній завдяки своїй нестабільності перетворюється на нуклеозид з ненасиченим зв'яз ком (6,7). Слід відзначити, що підвищення температури реакції вище кімнатної провокує низку побічних реакцій, які призводять до руйнування фуранозного циклу.…”

“…Цей факт можна пояснити, якщо врахувати різницю в нуклеофільних властивостях галогенаніонів, що беруть участь у реакції деоксигенування. Нуклеофільність аніонів хлору і брому вища, ніж в йод-аніону, що зменшує кількість можливих інверсій (конкурент них реакцій) в активованого по С2-та СЗ-атомах рибозного кільця [6]. Кінцевими продуктами роз глянутих перетворень були 2 , ,3 / -дигалощ-2',3 , -дидезоксинуклеозиди.…”

“…Одним з оригінальних методів деоксигенування рибозного фрагмента, на наш погляд, може бути варіант реакції Арбузова, вперше застосований для одержання 2',3'-дидегідро-2',3'-дидезоксипохідних уридину та тимінрибозиду за участі галоїдвмісних похідних фосфору: йодидів трифенілйодфосфонію Ph 3 P + JJ" (І) та трифенілімідазолілфосфонію © В Г. КОСТІНА, І. В. АЛЕКСЄЄВА, Л. Г. ПАЛЬЧИКОВСЬКА, Ph 3 P + ImJ~ (II) [5,6]. Метод відрізняється від ві домих доступністю вихідних сполук і мінімізацією схеми хімічного синтезу [7,8 ].…”