Characterising B cell numbers and memory B cells in HIV infected and uninfected Malawian adults

Abstract

BackgroundUntreated human immunodeficiency virus (HIV) disease disrupts B cell populations causing reduced memory and reduced naïve resting B cells leading to increases in specific co-infections and impaired responses to vaccines. To what extent antiretroviral treatment reverses these changes in an African population is uncertain.MethodsA cross-sectional study was performed. We recruited HIV-uninfected and HIV-infected Malawian adults both on and off antiretroviral therapy attending the Queen Elizabeth Central hospital in Malawi. Using flow cytometry, we enumerated B cells and characterized memory B cells and compared these measurements by the different recruitment groups.ResultsOverall 64 participants were recruited - 20 HIV uninfected (HIV-), 30 HIV infected ART naïve (HIV+N) and 14 HIV-infected ART treated (HIV+T). ART treatment had been taken for a median of 33 months (Range 12-60 months). Compared to HIV- the HIV+N adults had low absolute number of naïve resting B cells (111 vs. 180 cells/μl p = 0.008); reduced memory B cells (27 vs. 51 cells/μl p = 0.0008). The HIV+T adults had B-cell numbers similar to HIV- except for memory B cells that remained significantly lower (30 vs. 51 cells/μl p = 0.02). In the HIV+N group we did not find an association between CD4 count and B cell numbers.ConclusionsHIV infected Malawian adults have abnormal B-cell numbers. Individuals treated with ART show a return to normal in B-cell numbers but a persistent deficit in the memory subset is noted. This has important implications for long term susceptibility to co-infections and should be evaluated further in a larger cohort study.

Loss of memory B cells during chronic HIV infection is driven by Foxo3a- and TRAIL-mediated apoptosis

“…Previous reports have indicated that HIV + patients, including those undergoing HAART, show significantly lower frequencies of memory B cells when compared with uninfected donors (10)(11)(12)(13). To better understand the underlying mechanisms responsible for the decrease in the numbers of memory B cells, we measured the frequencies and absolute numbers of peripheral memory B cells in chronically HIV-infected subjects as well as in uninfected donors (HIV -).…”

“…Of note, this loss of memory B cells already occurs from the onset of acute infection (8,9). Interestingly, successfully treated (ST) subjects, with drug-suppressed viremia, still show low frequencies of CD27 + memory B cells and low production of Abs that are not fully restored by highly active antiretroviral treatments (HAARTs) (10)(11)(12)(13). On the other hand, elite controller (EC) subjects, who naturally control viral replication and maintain CD4 + T cell counts comparable to those of uninfected control (HIV -) subjects in the absence of HAART, show no memory B cell loss and display broad and functional T and B cell memory responses (13)(14)(15)(16).…”

Порушення Функції В-Лімфоцитів При Віл-Інфекції

“…Необхідно відмітити, що подібні висновки були зроблені стосовно прямих та непрямих дій ВІЛ на CD4 + T-клітини [2,4]. ВІЛ також зв'язується з В-клітинами за допомогою супер-антигенних взаємодій вірусного поверхневого антигену gp 120 з варіабельним доменом важкого ланцюга іму-ноглобуліну (V H 3).…”

“…Завдяки подібним до-слідженням можна пояснити, яким чином ВІЛ-вірусемія індукує збільшення кількості термінально диференційо-ваних В-лімфоцитів із секрецією високих рівнів імуно-глобулінів, як втрачається відповідь на антигени та як збільшується схильність до апоптозу [30]. Крім того, надмірна кількість незрілих/перехідних В-клітин, щонай-більше в осіб з прогресуючою CD4 + Т-клітинною лімфо-пенією, також допоможе пояснити несприйнятливість В-клітин ex vivo на В-клітинні стимули, оскільки незрілі/ перехідні В-клітини погано реагують на стимуляцію та швидко гинуть завдяки внутрішньому апоптозу [3,4]. Враховуючи те, що більш ніж 50 % В-клітин периферич-ної крові ВІЛ-інфікованих осіб з високим рівнем вірусемії складаються з незрілих/перехідних та зрілих/активова-них субпопуляцій В-лімфоцитів, то саме така перевага у В-клітинному компартменті пояснює погану відповідь всіх В-клітин на антиген in vivo та ex vivo [14].…”

“…Крім явної лімфопенії, що обумовлена CD4 + Т-лімфо цито-пенією, відбуваються функціональні порушення, насам-перед, у популяції В-клітин. Численні спостереження дозволили виявити, що у ВІЛ-інфікованих має місце істотна поліклональна гіпергаммаглобулінемія, що пов'язана з незвичайною гіперактивністю В-клітин, авто-імунними маніфестаціями, але супроводжується низь-кою гуморальною відповіддю на специфічний антиген та зниженням сприйнятливості до імунізації як in vivo, так і in vitro [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10]. Ці дослідження були дуже важливі для створення концепції, що ВІЛ-інфекція супроводжу-ється порушенням функції В-клітин незважаючи на ін-тенсивну поліклональну активацію В-клітин.…”