ендо-, екзоглюканазної та ксиланазної активності штамів Penicillium funiculosum з різних місцеіснувань на середовищі з пшеничною соломою. Методи. Об'єктами досліджень були 20 ендофітних та ґрунтових штамів P. funiculosum з колекції культур мікроскопічних грибів відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Ендо-, екзоглюканазну та ксиланазну активності визначали кількісними методами з використанням 3,5-динітросаліцилової кислоти. Результати. Штами P. funiculosum обох трофічних груп здатні синтезувати комплекс целюлозолітичних ферментів і ксиланазу. Ендо-, екзоглюканазна та ксиланазна активності проявлялись на штамовому рівні та більше варіювали у ендофітних штамів. Максимальні значення ендо-, екзоглюканазної та ксиланазної активностей ендофітів досягали 0,35±0,07, 0,063±0,002 і 96,1±2,42 од/мл відповідно. Висновки. Вперше кількісними методами досліджено целюлазну та ксиланазну активності ендофітних та ґрунтових штамів P. funiculosum. Рівень досліджених ферментативних активностей залежав від штаму мікроміцета. Максимальною і мінімальною целюлозолітичною і ксиланазною активностями характеризувалися ендофітні штами. Ключові слова: Penicillium funiculosum, ендофіти, сапрофіти, ендо-, екзоглюканазна та ксиланазна активності. Penicillium funiculosum Thom-космополіт, який виділяють з різноманітних місцеіснувань: рослин та їх решток, ґрунтів різних типів; цей вид трапляється на технічних матеріалах, пам'ятках мистецтва; P. funiculosum входить до складу комплексу ендофітів рослин сфагнових боліт Полісся України [7, 14, 29]. P. funiculosum синтезує речовини з антибіотичними (фунікулозин, вортманін, ісландіцин), антифунгальними і противірусними властивостями, стимулятори росту рослин (гібереліни, індоліл-3-оцтову кислоту), а також целюлозолітичні ферменти [7, 11, 16]. Асоціації рослин з грибами-ендофітами походять з нижнього девону і ордовіка (більше 400 млн. р. тому), саме їх вважають рушійною силою еволюції рослинного світу [12, 21]. Ендофітні гриби безсимптомно існують у внутрішніх тканинах усіх вегетативних органів багатьох видів рослин [5]. Повністю вільні від мікроорганізмів рослини є скоріше винятком, ніж біологічним правилом [19]. Зокрема, ендофітні гриби є постійним компонентом рослин сфагнових боліт Полісся України, поширені в усіх органах рослин та характеризуються значною різноманітністю [14]. Незважаючи на більш ніж 100-річний період дослідження ендофітних грибів, гідролітичні ферментативні комплекси, фізіологічні особливості та екологічне значення цих грибів досі лишаються мало вивченими. Ендофіти сприяють пристосуванню рослини-хазяїна до стресових факторів,