Birth Plans and Childbirth Education: What Are Provider Attitudes, Beliefs, and Practices?

Abstract

We describe the perception and practices of obstetric providers on birth plans and childbirth education (CBE) classes. Using a national online survey, we collected provider and patient demographics, practice settings, and perceptions. Of 567 surveys, 77% were physicians and 22% were midwives. This cohort believed prenatal care and CBE were predictors of patient satisfaction, while they had unfavorable views of birth plans. Most providers routinely recommended (69.7%) and had favorable views on CBE (84%). Most providers (66.5%) did not recommend birth plans and 31% felt they were predictors of poor obstetrical outcomes. Further research is needed to bridge the gap between provider beliefs and patient desires about their birth experience as well as to understand how to improve childbirth-related patient satisfaction.

Birth plan presentation to hospitals and its relation to obstetric outcomes and selected pain relief methods during childbirth

“…Thus, two-thirds of the women who did not present a BP to the hospital stated that it was not requested by any healthcare professional. It is likely that the reason for the non-proactive behaviour related to the BP being requested by these healthcare professionals could be due to the perception that these women would have worse obstetric outcomes, as shown in other studies [20,21]. It is also possible that some midwives believed that BPs might make mothers inflexible and unwilling to change their plan, giving them a false feeling of control or creating unrealistic expectations of birth, leading to disappointment if the BP was not fulfilled [3].…”

Modern views on the prevention of obstetric and perinatal complications in healthy pregnant women (Literature review)

“…Метод психопрофілактичної підготовки вагітних, запропонований у 40-х роках ХХ ст., ґрунтується на теорії виникнення пологового болю і спрямований на активування кори головного мозку, підвищення порога збудливості для активного гальмування подразнень, що надходять з підкіркових структур [21]. Метод психопрофілактики покликаний змінити умовні рефлекси, пов'язані з болем.…”

“…Застосування цієї методики продемонструвало, що психопрофілактичний вплив на вагітну не тільки зумовлює полегшення болю під час пологів, а й сприятливо позначається на всьому генеративному циклі: поліпшується перебіг вагітності, знижується частота розвитку гестозу у вагітних, зменшується перинатальна смертність, рідше проводиться оперативне розродження, скорочується тривалість пологів як у першо-, так і у повторнороділь, знижується частота розривів промежини і шийки матки, аномалій пологової діяльності, зменшується величина крововтрати у третій період пологів і Л Е К Ц І Ї Т А О Г Л Я Д И ранній післяпологовий період, рідше діагностують гіпоксію і асфіксію новонароджених [21].…”

“…У дослідженні И.Б. Манухин і співавторів (2018) встановлено, що використання програми допологової психопрофілактичної підготовки вагітних у поєднанні з найбільш переважними способами вагінального розродження для самої жінки покращує перебіг і результат пологів [21]. Зокрема, відзначено зменшення тривалості пологів з 9,5 до 8,3 години, зниження частоти первинної та вторинної слабкості пологової діяльності, частоти пологового травматизму матері.…”

“…Протягом тривалого часу у результаті впровадження сучасних медичних технологій помітно знизився інтерес до психопрофілактичної підготовки до пологів і особистості ва-гітної в цілому [14]. У багатьох пологових будинках і жіночих консультаціях система психопрофілактичної підготовки до пологів відсутня [21,49]. Лікарі не завжди враховують психоемоційний стан своїх пацієнток.…”