Benign Solitary Pulmonary Necrotic Nodules: How Effectively Does Pathological Examination Explain the Cause?

Abstract

<jats:p><jats:italic>Aims</jats:italic>. We investigated the histopathological features of solitary pulmonary necrotic nodules (NNs) of undetermined cause. We combined our findings with those obtained using other methods to determine how well the etiological factors were explained. <jats:italic>Methods</jats:italic>. We screened patients who underwent surgery to treat solitary pulmonary granulomatous and nongranulomatous NNs of undetermined cause. The NN sizes and features of both the NNs and adjacent parenchyma were evaluated. Histochemical analyses included Ehrlich–Ziehl–Neelsen (EZN), Grocott, and Gram staining. Polymerase chain reaction (PCR) was used to detect tuberculous and nontuberculous mycobacteria, panfungal DNA, <jats:italic>Nocardia</jats:italic>, <jats:italic>Francisella tularensis</jats:italic> types A and B, and actinomycetes. <jats:italic>Results</jats:italic>. The NNs were granulomatous in 78.9% and nongranulomatous in 21% of the 114 patients included. EZN staining or PCR was positive for <jats:italic>Mycobacterium</jats:italic> in 53.5% of all NNs: 62.2% of granulomatous and 20.8% of nongranulomatous NNs. We found a weak but significant correlation between granulomatous NNs and <jats:italic>Bacillus</jats:italic> positivity and a significant correlation between granulomas surrounding the NNs and the presence of multiple necroses. The NN etiology was determined via histopathological, histochemical, and PCR analyses in 57% of patients but remained undetermined in 42.9%. <jats:italic>Conclusion</jats:italic>. The causes of both granulomatous and nongranulomatous NNs can be determined by pathological examination. Granulomatous necrosis and granulomas in the adjacent parenchyma are important for differential diagnosis. When both features are present, they strongly support a diagnosis of tuberculosis, even in the absence of bacilli.</jats:p>

Solitary Pulmonary Necrotic Focal Lesions of Non-Neoplastic Origin: The Efficiency of Morphological Examination Depends on the Method of Obtaining Biological Material

“…Серед етіологічних чинників формування таких утворів можна назвати, в першу чергу, інфекційні агенти, а також системні захворювання сполучної тканини, порушення легеневого кровообігу у вигляді обмеженої тромбоемболії дрібних гілок легеневих артерій, васкуліти та легеневу аспірацію [4,6]. В умовах клінічної практики ЛНВ часто важко або неможливо відрізнити від злоякісних новоутворень за результатами загально-клінічного обстеження та рентгенологічного дослідження.…”

“…Among the etiological factors of the formation of such formations, we can mention, first of all, infectious agents, as well as systemic diseases of the connective tissue, pulmonary circulation disorders in the form of limited thromboembolism of small branches of the pulmonary arteries, vasculitis and pulmonary aspiration [4,6]. In clinical practice conditions, PNN is often difficult or impossible to distinguish from malignant neoplasms based on the results of a general clinical examination and X-ray examination.…”

“…While the nature of PNN, as a rule, it is possible to determine from the results of morphological studies. Identification of the infectious agent can greatly facilitate the diagnosis [6]. But even the use of the entire possible arsenal of diagnostic measures does not always make it possible to accurately find out the etiology of such formations.…”

Поодинокі Вогнищеві Ураження Легень Запального Ґенезу: Діагностичні Особливості

“…Описані солітарні вузлики легень при мікобактеріозі [11], при актиномікозі [12]. У сучасній літературі приділено недостатньо уваги одиночним утворам легень саме запального характеру, різної -інфекційної та не інфекційної природи [10,13], деталям їх діагностики та менеджменту. Тому наразі це питання є досить актуальним.…”

“…Усього було виявлено 135 вузликів. Враховуючи наявні в сучасних публікаціях робочі класифікації солітарних легеневих вузликів за розмірами [2,3,13,14], було вибрано найбільш прийнятну для нашого дослідження класифікацію, згідно з якою розподіл запальних утворів легень був наступним: 1) ≤10 мм, 2) 11-20 мм, 3) 21-30 мм. Розміри утворів у легенях визначали при рентгенологічному дослідженні та комп'ютерній томографії органів грудної порожнини, в частині спостережень вони були уточнені при макроскопічному морфологічному дослідженні операційного матеріалу -фрагмента тканини легень з утворенням(и).…”