ВступЦукровий дiабет (ЦД) у всьому свiтi є одним із поширених хронiчних захворювань та глобальною медичною соцiальною та економiчною проблемою сучасностi [1,2].Останнiми десятилiттями констатується значне зростання захворюваностi на ЦД у всiх країнах та на всiх континентах, головним чином за рахунок ЦД 2-го типу. Даний факт пов'язаний із цiлим ря-дом соцiально-економiчних факторiв та загальною урбанiзацiєю населення [2,3].ЦД 2-го типу становить собою тяжке хронiчне захворювання, що асоцiйоване з пiдвищенням ризику розвитку специфiчних мiкросудинних ускладнень та передчасного атеросклерозу, якi саме i призводять до ранньої iнвалiдизацiї та смертностi [4,5].Патологiя серцево-судинної системи спостері-гається бiльше нiж у половини хворих на ЦД 2-го типу, а, за даними деяких авторiв, її поширенiсть досягає 90-100 %. Такi пацієнти становлять групу дуже високого кардiоваскулярного ризику з огля-ду на те, що причиною смертi в 75 % випадкiв се-ред таких пацiєнтiв є серцево-судиннi захворюван-ня (ССЗ). Поширеність iшемiчної хвороби серця у хворих на ЦД 2-го типу сягає 50-60 %, при цьому атеросклеротичнi змiни судин у хворих на дiабет виникають на 8-10 рокiв ранiше, нiж у загальнiй