Assessment of the Efficiency of Employment of the Communities’ Resource Potential using Different Approaches

Мета. Метою статті є визначення пріоритетних напрямів і можливостей усунення обмежень під час формування спроможних територіальних громад у воєнний період шляхом імплементації розробленої моделі, орієнтованої на диверсифікацію інструментів фінансової, організаційної та соціальної спроможності. Методологія / методика / підхід. У статті використано загальнонаукові методи дослідження для систематизації здобутих результатів; метод узагальнень і критичного аналізу – для оцінювання результативності децентралізації системи управління з погляду відповідності завданням формування спроможних територіальних громад; економіко-статистичного аналізу – для виявлення тенденцій розвитку громад довоєнного й воєнного періодів; метод порівняльного аналізу – для виявлення відмінностей у показниках соціально-економічного розвитку різних типів громад; графічного аналізу – для візуалізації результатів оцінки дотаційності територіальних громад з погляду їхньої людності та залежності обсягу реверсної дотації від чисельності населення громад-міст обласного значення; метод аналогій і сценарного моделювання – для обґрунтування пріоритетних напрямів формування спроможних громад в умовах воєнного періоду. Результати. Здійснено оцінювання основних результатів децентралізації управління з погляду впливу на спроможність територіальних громад у довоєнний і воєнний періоди. Виявлено зміни в динаміці спроможності громад воєнного часу та перешкоди на шляху її зміцнення. Визначено, що на тлі успішного виконання завдань децентралізації управління залишились проблемні аспекти розвитку громад, зокрема їх надмірна диференціація за основними показниками соціально-економічного розвитку, передовсім їхньою людністю та щільністю населення; збереження високої питомої ваги громад із дотаційними бюджетами; повільні темпи зниження асиметрії розвитку між міськими та сільськими громадами. Виявлено неоднозначність інструментів впливу на спроможність територіальних громад, насамперед механізму горизонтального вирівнювання бюджетів, який ґрунтується на балансі базової та реверсної дотацій. З використанням аналізу основних показників соціально-економічного розвитку обстежених громад установлено емпіричну залежність, згідно з якою зростання загальної чисельності населення зумовлює відповідне скорочення кількості дотаційних територіальних спільнот певного регіону. Визначено основні напрями підвищення фінансової та організаційної спроможності громад. Оригінальність / наукова новизна. Запропоновано пріоритетні напрями зміцнення спроможності територіальних громад України в умовах воєнного часу, які враховують проблемне поле їхнього розвитку, наявні обмеження та ризики, а також запит самих громад на стійкий розвиток. Виявлено тенденції довоєнного розвитку територіальних громад та зміни воєнного періоду з погляду можливостей зміцнення їхнього потенціалу в економічній і соціальній сферах. Запропоновано стратегічні напрями та інструменти зростання спроможності громад різних типів з урахуванням їхніх відмінностей за основними показниками соціально-економічного розвитку, передовсім людністю та щільністю населення. Доведено необхідність концептуально нового підходу до оцінювання потенціалу спроможності територіальних громад, що ґрунтується на критеріях конкурентоспроможності та визначає основні джерела її досягнення. Практична цінність / значущість. Результати дослідження мають практичну значущість для регіональних управлінських структур, органів місцевого самоврядування, утворених у результаті реформування територіальної організації влади, а також обласних державних адміністрацій у сприянні формуванню спроможних громад, їх стійкому розвитку на засадах самоврядності, інклюзивності, комплементарності інтересів взаємозалежних сторін.

Section: огляд літературиunclassified

Пріоритетні Напрями Формування Спроможних Територіальних Громад В Україні

Zaiats,

Romaniuk,

Kraievska

et al. 2024

“…The structural (revenue and expenditure components) levels of financial selfsufficiency of communities are calculated based on the spatial-structural approach, using linear weighting by Formula (7), and the total level of financial self-sufficiency of territorial communities is calculated based on the integral approach by Formula (8).…”

Section: Figure 1 the Stages Of Evaluating The Financial Self-suffici...mentioning

confidence: 99%

“…The evaluation by the suggested methodology shows the results that will be described below. Own revenues were a significant determinant of growing financial self-sufficiency of territorial communities in Lvivska oblast in the selected period (indicators 18.5 % and 19.0 %, Table 1 Source: calculated based on the data on the website openbudget.gov.ua using Formula (7).…”

Section: Figure 1 the Stages Of Evaluating The Financial Self-suffici...mentioning

confidence: 99%

“…It is based on the calculation of an empirical parameter for the levels of two structural components (revenue and expenditure). Unlike the existing one, the practical value of the obtained result (Krupin & Pelehatyy, 2015; Kozera & Głowicka-Wołoszyn, 2016; Khirivskyi et al, 2022) allows evaluating the capacity of territorial communities for self-development and maintenance of sustainable growth. Moreover, it is worth specifying some limitations peculiar to the offered methodological approach (that do not affect the quality and reliability of the obtained result much) in terms of comparative temporal research of the components of financial self-sufficiency of the communities.…”

Section: Figure 3 the Levels Of Financial Self-sufficiency Of Town Te...mentioning

confidence: 99%

See 1 more Smart Citation

Evaluation of self-sufficiency of territorial communities as the basis for ensuring their sustainable development

Voznyak

Стасишин

Коваль

2022

Purpose. The article aims to evaluate the level of financial self-sufficiency of territorial communities in terms of ensuring their sustainable development. Methodology / approach. An approach that involves the consequent implementation of compositional, empirical, and taxonomic stages based on the calculation of empirical parameters (based on the structural-spatial approach using the linear weighting) of structural levels (revenue and expenditure components) of financial self-sufficiency for the city, town, and village communities was developed to achieve the set objective. The general level of financial self-sufficiency is calculated based on the integral approach. The communities are ranged by the criterion of the efficiency maximization in the management of financial resources to achieve economic development. Results. The results of the evaluation for 73 communities showed that city territorial communities in Lvivska oblast had high (Lvivska) and moderate (Stryiska, Pustomytivska, Horodotska, Sudovovyshnyanska, Chervonohradska, Sambirska, and Kamyanko-Buzka) levels of financial self-sufficiency in 2021, so they were able to secure sustainable economic growth. The article reveals that 75 % of town communities had low levels of financial self-sufficiency (from 0.218 to 0.372), which is the consequence of weak fiscal capacity and, thus, low financial independence and high budget subsidiarity. Sokilnytska (0.788) and Solonkivska (0.637) village communities showed positively high results and 33 % had a moderate level of revenue component of financial self-sufficiency (from 0.414 to 0.553). The situation is triggered by their close location to the oblast center and sufficient fiscal independence. The ranking of communities by the criterion of the efficiency maximization in the management of financial resources revealed four groups. The group with a moderate level (45 communities) is the largest. Originality / scientific novelty. The article develops a scientific and practical approach to the evaluation of self-sufficiency of territorial communities. Unlike others, it provides the combined (integral) evaluation of the significance of the components of territorial communities’ financial self-sufficiency and allows the detection of the complementary impact of financial self-sufficiency on ensuring sustainable economic development of the territory. Practical value / implications. The article offers a set of tools to evaluate financial self-sufficiency of territorial communities. Their application by local governments will serve as the informational-analytical basis for the elaboration of measures to strengthen the capacity and self-sufficiency of territorial communities with modernizing the existing strategies or developing the territorial economic growth (or recovery) programs. The application of the methodological approach makes it possible to identify budget planning deficiencies timely and improve the efficiency of the use of financial resources of local self-government bodies.

“…The results of the assessment are important for decision-making since they allow applying a critical "pressure" of financial wellbeing on the economic growth of a territory (state, region) and its ability to increase investment capacity . However, methodological developments should take into account the parameters that would represent the quality-of-life features of economic progress (Ferrara & Nisticò, 2015;Khirivskyi et al, 2022;Storonyanska et al, 2021;Vasyltsiv et al, 2021).…”

mentioning

confidence: 99%

Financial well-being of territorial communities and the economic growth of the regions of Ukraine: assessment and modeling of interrelation

Voznyak¹,

Mulska²,

Bil³

et al. 2022

Purpose. The purpose of the article to assess and model the interrelation between the financial well-being of territorial communities (TCs) and regional economic growth in Ukraine under conditions of uncertainty. Methodology / approach. The empirics of assessment and modeling of a causal relationship between the financial well-being of TCs and economic growth of regions is based on: the construction of time series for empirical parameters of territorial communities’ financial well-being (substantiation of structural elements of financial well-being, TCs clusterization by the criteria of profitability, and calculation of integral coefficients); multidimensional estimation of regional economic growth (multiplicative approach, principal component analysis); detection of impact (“pressure” force) of TCs’ financial well-being on the paces of regional economic growth (index and regression methods). Results. Based on the results of the integral assessment with preliminary clusterization of TCs by their revenues, the article reveals that in 2020, the weighted average level of TCs’ financial well-being in Ukrainian regions was the highest in Zakarpattia (0.592), Kherson (0.534), Zaporizhzhia (0.513), and Chernivtsi (0.512) oblasts, while the lowest – in Ivano-Frankivsk (0.281) oblast. In 2010–2020, Ivano-Frankivsk (0.48 %), Poltava (0.06 %), Rivne (0.16 %), Ternopil (0.25 %), Khmelnytskyi (0.35 %), and Chernihiv (0.54 %) oblasts demonstrated higher annual average economic growth paces, while Dnipropetrovsk (-0.86 %) and Kherson (-0.94 %) oblasts – negative ones. Originality / scientific novelty. The article enhances the methodological approach to the complementary assessment of TCs’ financial well-being and regional economic growth, which has contributed to modeling the ability of territories’ economies to increase investment-economic capacity and the causal relationship between economic growth determinants and the financial capacity of territorial communities in regions. Practical value / implications. The article offers and substantiates the action-oriented approach to the assessment of regional economic development. Its implementation contributes to making the spatial breakdown of the system’s economic condition and building the architectonics of economic progress determinants to determine the “divergence areas” of regional development.