Antenatal Fetal Assessment: 75 Years Later (1945-2019)

Abstract

S eventy-five years ago, fetal assessment was limited to menstrual dating, estimating uterine size by pelvic examination or symphysis-fundal measurement, fetal heart auscultation, and rarely abdominal radiography or fluoroscopy. The real "fetal" assessment was neonatal, after birth.The use of maternal blood for screening initially focused on alpha-fetoprotein for detection of neural tube defects in the 1970s. The initial "B scan" ultrasound followed by real-time ultrasound imaging in the 1970s and 1980s offered the desired assessment "window" into the uterus with minimal fetal risk. KEY MESSAGES1. Fetal morbidity and mortality can be minimized with education and clear fetal assessment protocols. 2. Fetal assessment checklists should be added to the prenatal care pathway to assist in timely access and evaluation. 3. Pregnant patients need to understand that pregnancy is a "risk management" process with the goal to optimize the normal maternal and neonatal outcome.

Перинатальні Ризики В Час Глобальних Цивілізаційних Викликів: Спостереження В Антенатальному Періоді

“…Процес формування внутрішньоутробної гіпоксії плода складається з багатьох етіопатогенетичних ланок [22][23][24][25]. В цих умовах оцінка стану плода в антенатальному та інтранатальному періодах з використанням сучасних методів діагностики залишається одним із найскладніших завдань перинатального прогнозування [26][27][28]. Далеко не кожна ознака страждання плода, яка фіксується діагностичними приладами, може однозначно вказувати на його патологію [29][30].…”