Перинатальні Ризики В Час Глобальних Цивілізаційних Викликів: Спостереження В Антенатальному Періоді

Abstract

Мета дослідження – пошук прогностичних критеріїв розвитку плацентарної дисфункції в умовах глобальних цивілізаційних викликів шляхом визначення особливостей динаміки показників доплерометрії в процесі антенатального розвитку плода.
 Матеріали і методи. Було проведено обстеження 32 вагітних з одноплідною вагітністю та встановленою плацентарною дисфункцією, які були внутрішньо переміщеними особами внаслідок військових дій на Сході та Півдні України. Контрольну групу склали 27 здорових вагітних. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії та ультра­звукового дослідження, при якому визначали біометричні показники плода, плацентометрію, біофізичний профіль плода в терміні 25–28, 29–32 та 33–36 тижнів вагітності на апараті УЗД «Toshiba Applio MX SSA-780A» (Японія).
 Результати дослідження та їх обговорення. Первинною ланкою розвитку плацентарної дисфункції та ЗРП здебільшого протягом другої половини вагітності стало порушення матково-плацентарного кровотоку. Загалом, аналіз параметрів доплерометрії в судинах системи «мати-плацента-плід» виявив порушення кровотоку в основній клінічній групі вагітних, що найчастіше проявлялося первинним підвищенням індексів периферичного опору в досліджуваних судинах. Дослідження кровотоку в пуповині та мозкових судинах плода набуває великого діагностичного та прогностичного значення лише з 22–24 тижня вагітності. Зміни кровотоку в пуповині плода, які характеризуються зниженням діастолічного компоненту кровотоку, та, відповідно, ростом пульсаційного індексу та індексу резистентності, відображають ступінь порушення плодової гемодинаміки. Тобто патологічні зміни показників діастолічного компоненту кровотоку, систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пульсаційного індексу є найбільш ранньою ознакою порушення кровотоку у фетоплацентарній системі. А зниження церебро-плацентарного індексу менше 1 свідчить про перерозподіл кровотоку і порушення плацентарного кровообігу. В цілому, доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях плодово-плацентарного комплексу дає змогу неінвазивно і швидко визначити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах (хронічній гіпоксії, затримці росту, плацентарній дисфункції тощо) оцінити ступінь його порушень та провести своєчасну корекцію.
 Висновки. В умовах глобальних впливів на розвиток вагітності (під дією стресу, порушення харчування, режиму, енергетичного та екологічного дефіциту) у вагітних спостерігаються ранні порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, що проявляється фето-плацентарною дисфункцією. Доплерометрична оцінка кровотоку в артеріях матково-плацентарного комплексу та середньо-мозковій артерії плода дозволяє швидко та якісно оцінити ступінь порушення функціонального стану фето-плацентарної системи плода при його патологічних станах шляхом оцінки індексів резистентності та їх співвідношення.