Ankle Joint Pressure Changes in a Pes Cavovarus Model

Abstract

In patients with fixed cavovarus feet, both SMOT and LCOT provided equally good redistribution of elevated ankle joint contact forces. Increasing the amount of displacement did not seem to equally improve the joint pressures. The site of osteotomy could therefore be chosen on the basis of surgeon's preference, simplicity, or local factors in case of more complex reconstructions.

Computer simulation and field study of the stress-strain state of the biomechanical system «fixator-bone» at supramalleolar corrective osteotomies

“…Надкісточкові коригувальні остеотомії є методом вибору в лікуванні пацієнтів із наслідками ушкодження кісток надп'ятково-гомілкового суглоба (НГС) за наявності кутових деформацій в разі незначно виражених або помірно виражених дегенеративно-дистрофічних змін у ньому, що найчастіше проявляються післятравматичним артрозом І-ІІІ стадії. Основною метою названої хірургічної процедури є відновлення біомеханічної осі та конгруентності НГС для забезпечення рівномірного розподілу навантаження на суглобові поверхні [1,2]. Цей метод є варіантом високоефективного органозбережного хірургічного лікування.…”

“…Цей метод є варіантом високоефективного органозбережного хірургічного лікування. Серія ретроспективних і проспективних досліджень показала, що надкісточкова коригувальна остеотомія дозволяє ефективно зменшити больовий синдром і підвищити функціональну здатність суглоба й активність пацієнтів [1][2][3][4]. Для досягнення оптимальних результатів необхідно проводити ретельний підбір пацієнтів із урахуванням індивідуальних особливостей, коморбідності, характеру деформації та стану суглоба.…”

“…Стабільність і надійність фіксації після виконання корегувальної остеотомії є вкрай важливими для кінцевих результатів [1][2][3][4]. Серед фахівців немає єдиної думки стосовно вибору засобів стабілізації фрагментів кістки після виконання зазначених операцій.…”

“…Серед фахівців немає єдиної думки стосовно вибору засобів стабілізації фрагментів кістки після виконання зазначених операцій. Одні автори вважають, що питання вибору фіксаторів є виключною прерогативою хірурга, при цьому немає принципових відмінностей застосування різних видів пластин або гвинтів [2,3]. Проте, у більшості публікацій цьому питанню приділяють значну увагу [10][11][12][13][14].…”

“…Деякі автори пропонують за можливості виконувати міжфрагментарну фіксацію [12]. У результаті проведених досліджень отримано клінічні докази того, що надкісточкові корегувальні остеотомії дають змогу зменшити больовий синдром, покращити функцію суглоба та збільшити діапазон рухів у ньому [1][2][3][4][10][11][12][13][14]. При цьому серед ускладнень автори вказують на рецидиви деформацій (2,6-10,3 %) і незрощення в зоні остеотомії (2,2-8,9 %), що залежить від адекватності вибору її виду, стабільності та надійності внутрішньої фіксації [10][11][12][13][14].…”