Impact of Experiencing Acute Coronary Syndrome Prior to Open Heart Surgery on Psychiatric Status

Abstract

ObjectiveThe incidence of depression and anxiety is higher in patients with acute coronary syndrome. The aim of this study is to determine whether experiencing acute coronary syndrome prior to open heart surgery affects patients in terms of depression, hopelessness, anxiety, fear of death and quality of life.MethodsThe study included 63 patients who underwent coronary bypass surgery between January 2015 and January 2016. The patients were divided into two groups: those diagnosed after acute coronary syndrome (Group 1) and those diagnosed without acute coronary syndrome (Group 2). Beck depression scale, Beck hopelessness scale, Templer death anxiety scale and death depression scale, State-Trait anxiety inventory and WHOQOL-Bref quality of life scale were applied.ResultsThere was no significant difference between the two groups in terms of the total score obtained from Beck depression scale, Beck hopelessness scale - future-related emotions, loss of motivation, future-related expectations subgroups, death anxiety scale, the death depression scale, State-Trait Anxiety Inventory - social and environmental subgroups. The mental quality of life sub-scores of group 2 were significantly higher. The patients in both groups were found to be depressed and hopeless about the future. Anxiety levels were found to be significantly higher in all of the patients in both groups.ConclusionAcute coronary syndrome before coronary artery bypass surgery impairs more the quality of life in mental terms. But unexpectedly there are no differences in terms of depression, hopelessness, anxiety and fear of death.

Prevalence of Depression in Coronary Artery Bypass Surgery: A Systematic Review and Meta-Analysis

“…Prior to CABG surgery, most of the authors report depression levels within the normal range, although others found mild [36,55,58,83,86] and moderate levels [27,35,66,69] (Table 1).…”

Manifestation of the Affective Spectrum Disorders in Patients With Acute Myocardial Infarction Depending on the Treatment Tactics

“…Тяжка депресії по PHQ-9 та клінічно виражена тривога та депресія по HADS переважала у хворих на ГІМ, яким не проводилася коронарографія. Такі зміни тривожно-депресивних розладів після реваскуляризації міокарда обумовлені активацією симпатичної або парасимпатичної нервової системи, що негативно впливають на варіабельність серцевого ритму [17,18,19]. Пацієнти ще до хірургічного втручання відчувають різні емоції, починаючи від легкого занепокоєння до тривоги, депресії і страху смерті, таким чином, це готує організм до майбутньої стресової ситуації та подальших серцево-судинних подій [2,7].…”

Analysis of anxiety level in patients with myocardial revascularization compared with conservative approaches to the treatment of ischemic heart disease.

“…Спілбергера (STAI -State-Trait Anxiety Inventory) у модифікації Ю.Л. Ханіна, яка використовується з подібною метою в більшості сучасних досліджень [1,4,8]. STAI дозволяє виявити рівень як реактивної, так і особистісної тривожності та оцінити її за такою шкалою: до 30 балів включно -низький рівень; 31 -45 балів -середній; понад 45 балів -високий рівень тривожності [9].…”

“…Загальна характеристика обстежених груп хворих на ІХС [8,10,11], показано, що більшість пацієнтів, госпіталізованих для хірургічного втручання, відчувають різні емоції, починаючи від легкого занепокоєння до тривоги, депресії і страху смерті. Помірне занепокоєння перед серйозною операцією -це фізіологічна емоція, оскільки вона готує організм до майбутньої стресової ситуації, однак інтенсивний страх і високий рівень тривожності особливо згубні для пацієнтів з ССЗ через активацію симпатичної та парасимпатичної нервової системи і можливі подальші серцево-судинні порушення [7,8,11].…”

“…Симптоми тривоги і депресії є поширеними психічними порушеннями в пацієнтів з ІХС, які перенесли хірургічне лікування. Дослідження показали, що на результат оперативного втручання впливають не тільки клінічний стан хворих, традиційні фактори ризику (куріння, ожиріння, низька фізична активність тощо), а й психосоціальні чинники [7,8]. У десятирічному угорському дослідженні було доведено, що оцінка психосоціальних чинників, особливо тривожності й рівня освіти, може допомогти виявити пацієнтів з підвищеним ризиком смертності після кардіохірургічних втручань [10].…”