Factors associated with the development of dental defects acquired in the extrauterine environment

Abstract

This study aimed to analyze the association of sociodemographic, child health, healthcare service, and access indicators with developmental defects of enamel (DDE) acquired outside the uterus, based on gestational factors. A cohort of births was carried out, and 982 children aged 12 to 30 months were examined. A total of 1,500 women were followed up as of the 5 th month of gestation, and the child's gestational age was evaluated at follow-up. The clinical examination was performed as recommended by the World Health Organization, and defects were classified using the modified DDE index. Six models were considered: presence of DDE (Model 1) or opacities (Model 4), number of teeth with DDE (Model 2) or opacities (Model 5), and incidence rate of DDE (Model 3) or opacities (Model 6). Associations were estimated by relative risk (RR) in Poisson regression models. In the adjusted analysis, the mother's lowest education level was associated with the highest occurrence of DDE in Models 1 (RR = 26.43; p = 0.002), 2 (RR = 9.70; p = 0.009), and 3 (RR = 5.63; p = 0.047). Breastfeeding for over 12 months (RR = 0.45; p = 0.030) and recent use of anti-infection drugs (RR = 0.20; p = 0.039) had a protective effect on DDE (Model 1). The factors associated with the highest incidence of opacities were not having health insurance (RR = 2.00; p = 0.043) (Model 5), and belonging to a family of poor social class (RR = 4.67; p = 0.007) (Model 6). Children in a situation of socioeconomic vulnerability have a higher risk of presenting extrauterine DDE. Breastfeeding was a protection factor for DDE development.

Prevalência de defeitos de esmalte em crianças atendidas em uma clínica de odontopediatria

“…No geral, DDEs estão associados a fatores ambientais ou genéticos, locais ou sistêmicos. Sua apresentação clínica pode variar de acordo com o estágio de desenvolvimento dos dentes afetados e a duração e intensidade dos agentes agressivos (Seow, 2014;Lacruz et al, 2017;Pinho et al, 2019).…”

Ефективність Профілактичного Комплексу При Карієсі За Умов Статевого Дозрівання: Експериментальне Дослідження

“…За даними західних фахівців, більшість випадків стоматологічних захворювань у дітей пов'язана з незадовільним рівнем самозберігальної поведінки в родині, недоліками особистої гігієни [1,[3][4][5]. У деяких регіонах з високим антропогенним навантаженням на стан стоматоло гічного здоров'я може впливати наявність ксе нобіотиків у питній воді, атмосферному повітрі й продуктах харчування [6][7][8]. Крім того, певний вплив на формування емалі та загальний функціональний стан тканин порожнини рота має несприятливий мінеральний склад питних вод у так званих екологогігієнічних провінціях [9].…”

“…Крім того, певний вплив на формування емалі та загальний функціональний стан тканин порожнини рота має несприятливий мінеральний склад питних вод у так званих екологогігієнічних провінціях [9]. Також існують дані, що пов'язують захворювання порожнини рота з такими станами, як мала маса тіла при народженні [8], передчасні пологи [3] та дефіцит заліза [5].…”

Estudo epidemiológico dos defeitos de desenvolvimento do esmalte em crianças de 2 a 4 anos de idade do município de Santa Isabel, SP

“…Os fatores mais distais, em geral, referem-se às condições sociodemográficas (Pinho et al, 2019) Em relação a distribuição dos DDE entre as faixas etárias, observa-se que os defeitos foram uniformemente distribuídos (Tabela 5.2).…”

“…Em relação aos fatores pós-natais que podem estar associados aos DDE em dentes decíduos a literatura relata doenças na primeira infância (Rugg-Gunn et al, 1998) como infecção por rubéola congênita, otite (Bhatia et al, 2012), hospitalização no primeiro ano de vida (Wagner, 2017), distúrbios neurológicos (Murray et al, 1987), ausência de aleitamento materno (Skinner;Tat Wai Hung, 1989;Agarwal et al, 2003;Lunardelli;Peres, 2005) ou aleitamento por um período menor de 6 meses (Ghanim et al, 2012), episódios de febre no primeiro ano de vida (Elfrink et al, 2014), deficiências nutricionais (Rugg-Gunn et al, 1998), ingestão de fluoretos (Weeks et al, 1993), fatores sociais (Massoni et al, 2009) e crianças expostas a condições socioeconômicas desfavorecidas (Chaves et al, 2007;Tourino et al, 2018;Pinho et al, 2019).…”