Представлена стаття дає можливість розглянути результати впровадження технологій дистанційного навчання у навчальний процес студентів Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова опановуючи навчальну дисципліну «Внутрішня медицина». На сьогоднішній день стрімко зростає кількість інформації, яка так необхідна для отримання, розуміння і засвоєння знань. Враховуючи сучасний темп розвитку освіти, на сьогодні досить актуальним є пошук інноваційних форм якісної організації навчального процесу. Саме це і призвело до впровадження інформаційних технологій в освіту і формування окремого виду навчання – дистанційного. Нині в Україні на всіх рівнях освіти широкого розвитку набуває дистанційна форма навчання, що надає можливість індивідуалізувати процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається, в основному, за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Метою дослідження є удосконалення ефективності діагностики прогресування ессенціальної гіпертензії (ЕГ) на основі кластерного аналізу, який базується на антропометричних, лабораторних та показниках системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки у чоловіків 40-60 років. У дослідження були залучені 50 чоловіків з асимптомною ЕГ у віці- 50,62±0,73 років та 50 чоловіків з ЕГ, що ускладнена хронічною серцевою недостатністю (ХСН), у віці- 51,86±0,81 років. Усім учасникам дослідження виконували стандартне ехокардіографічне обстеження, визначали плазмові концентрації кардіотрофіна-1 (КТ-1) в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) та поліморфізму (rs8046707) гена КТ-1 у зразках венозної крові методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). За допомогою кластерного аналізу виділено фенотиповий портрет пацієнта.