Purpose: to reveal the styles of fighting veteran boxers on the basis of a multivariate analysis of psychophysiological and biomechanical indicators. Material and methods. The study involved 42 qualified veteran boxers (age 45-50 years). As research methods, we used a biomechanical analysis of the indicators of the speed of movement of various points and the values of the angles in the joints when performing a direct blow by boxers. The psychophysiological method was used to determine the time of a simple and complex reaction under standard conditions and in various testing modes. We used the method of cluster analysis to distribute athletes into groups using the SPSS - 17.0 program. Within the groups, the athletes are as similar as possible to each other in terms of the analyzed indicators, and between the groups they differ as much as possible. The analysis of the groups of athletes obtained with the help of cluster analysis made it possible to identify athletes with the following styles of fighting: tempo, game, power. Results. Cluster analysis of psychophysiological and biomehanical testing showed the presence of 3 groups of athletes. The clusters were named as follows: Cluster 1 - "Speed and coordination endurance", corresponds to the boxers of the pace of the fight; Cluster 2 - "Speed", corresponds to the boxers of the game style of fighting; Cluster 3 - "Strength and speed", corresponds to the boxers of the pace of the fight. Biomechanical features of boxers of different styles of fighting are reflected in the trajectories of the points of the fist, elbow, knee. Conclusions. The results of this study should be used when planning the individual training of athletes in boxing and to determine the optimal style of competitive competition for qualified veteran boxers. The proposed methods of psychophysiological and biomechanical testing to determine the individual characteristics of boxers are an effective, fairly accessible and convenient tool for revealing the predisposition of boxers to a certain style of fighting.
Фальова Олена Євгенівна доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри практичної психології Українська інженерно-педагогічна академія УКРАЇНА Проблеми, пов'язані з епідемією COVID-19, охопили весь світ і торкнулися не тільки сфери охорони здоров'я, економіки, але й інших боків суспільного життя, зокрема індивідуально-психологічних станів населення. Гостро встають питання, пов'язані з адекватною поведінкою в умовах карантину, стратегією і тактикою психологічної протидії, попередженням паніки, психоемоційними станами, підвищенням ефективності саморегуляції особистості, виникненням внутрішніх і міжособистісних конфліктів тощо [1]. Треба відзначити, що під час складної стресової ситуації змінюються поведінкові патерни людей, при цьому це відбувається у протилежних напрямках. З одного боку, відбувається згуртування певних груп населення, взаємодопомога, підтримка [1], з іншого боку, зростає напруження у родинах, погіршується емоційний стан, зростає рівень агресії, тривожності, депресії, страхів, паніки на фоні невизначеності, вітальної загрози. Як зазначає Н.В.Кузіна, людська психіка має найбільшу уразливість саме перед невизначеністю і перед страхом смерті, саме ці фактори відроджують до життя архаїчні, непідконтрольні свідомості і раціональному аналізу механізми [2].Дослідження нами психології самореалізації в умовах порушення сімейного функціонування, визначення чинників, критеріїв прогнозу розвитку сімейної кризи (особистісний зріст та деструктивне реагування особистості) та мішеній психокорекції [3] дозволили обґрунтувати та створити психокорекційну програму, яка у сучасних умовах світової пандемії підтвердила свою ефективність. Нами було визначені принципи психоосвіти, психопрофілактики та психокорекції психічної дезадаптації та порушення розвитку самореалізації особистості в умовах сімейної кризи та на тлі пандемії, карантину. Необхідним стало визначити стратегії адаптації людей до нових умов існування, напрямки та методи психокорекції, які направлені на первинне зняття негативних психоемоційних станів, подальшу роботу з поведінковими патернами, особистісними якостями досліджуваних, з їх світосприйняттям, що провокують сімейну кризу, емоційні та когнітивні розлади.Для вирішення деструктивних конфліктів у шлюбі та проблем родин у кризисних станах доцільно здійснювати інтегративний підхід, що включає комплекс заходів: консультування на основі діагностики проблемних зон, психологічну корекцію, психотерапію, психологічну просвіту. Всі напрямки роботи доцільно проводити у рамках психологічного супроводу родини у кризисних станах при використанні певних принципів: принцип єдності діагностики і корекції, принцип нормативності розвитку, принцип корекції «зверху униз», принцип системности розвитку психологічної діяльності, діяльністний принцип корекції.