Фальова Олена Євгенівна доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри практичної психології Українська інженерно-педагогічна академія УКРАЇНА Проблеми, пов'язані з епідемією COVID-19, охопили весь світ і торкнулися не тільки сфери охорони здоров'я, економіки, але й інших боків суспільного життя, зокрема індивідуально-психологічних станів населення. Гостро встають питання, пов'язані з адекватною поведінкою в умовах карантину, стратегією і тактикою психологічної протидії, попередженням паніки, психоемоційними станами, підвищенням ефективності саморегуляції особистості, виникненням внутрішніх і міжособистісних конфліктів тощо [1]. Треба відзначити, що під час складної стресової ситуації змінюються поведінкові патерни людей, при цьому це відбувається у протилежних напрямках. З одного боку, відбувається згуртування певних груп населення, взаємодопомога, підтримка [1], з іншого боку, зростає напруження у родинах, погіршується емоційний стан, зростає рівень агресії, тривожності, депресії, страхів, паніки на фоні невизначеності, вітальної загрози. Як зазначає Н.В.Кузіна, людська психіка має найбільшу уразливість саме перед невизначеністю і перед страхом смерті, саме ці фактори відроджують до життя архаїчні, непідконтрольні свідомості і раціональному аналізу механізми [2].Дослідження нами психології самореалізації в умовах порушення сімейного функціонування, визначення чинників, критеріїв прогнозу розвитку сімейної кризи (особистісний зріст та деструктивне реагування особистості) та мішеній психокорекції [3] дозволили обґрунтувати та створити психокорекційну програму, яка у сучасних умовах світової пандемії підтвердила свою ефективність. Нами було визначені принципи психоосвіти, психопрофілактики та психокорекції психічної дезадаптації та порушення розвитку самореалізації особистості в умовах сімейної кризи та на тлі пандемії, карантину. Необхідним стало визначити стратегії адаптації людей до нових умов існування, напрямки та методи психокорекції, які направлені на первинне зняття негативних психоемоційних станів, подальшу роботу з поведінковими патернами, особистісними якостями досліджуваних, з їх світосприйняттям, що провокують сімейну кризу, емоційні та когнітивні розлади.Для вирішення деструктивних конфліктів у шлюбі та проблем родин у кризисних станах доцільно здійснювати інтегративний підхід, що включає комплекс заходів: консультування на основі діагностики проблемних зон, психологічну корекцію, психотерапію, психологічну просвіту. Всі напрямки роботи доцільно проводити у рамках психологічного супроводу родини у кризисних станах при використанні певних принципів: принцип єдності діагностики і корекції, принцип нормативності розвитку, принцип корекції «зверху униз», принцип системности розвитку психологічної діяльності, діяльністний принцип корекції.
