Background: Glucagon-like peptide 1 agonists differ in chemical structure, duration of action and in their effects on clinical outcomes. The cardiovascular effects of once-weekly albiglutide in type 2 diabetes are unknown. Methods: We randomly assigned patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease to the addition of once-weekly subcutaneous injection of albiglutide (30 mg to 50 mg) or matching placebo to standard care. We hypothesized that albiglutide would be noninferior to placebo for the primary outcome of first occurrence of cardiovascular death, myocardial infarction, or stroke. If noninferiority was confirmed by an upper limit of the 95% confidence interval for the hazard ratio of less than 1.30, closed-testing for superiority was prespecified. Findings: Overall, 9463 participants were followed for a median of 1.6 years. The primary composite outcome occurred in 338 of 4731 patients (7.1%; 4.6 events per 100 person-years) in the albiglutide group and in 428 of 4732 patients (9.0%; 5.9 events per 100 person-years) in the placebo group (hazard ratio, 0.78; 95% confidence interval [CI ], 0.68 to 0.90), indicating that albiglutide, was superior to placebo (P<0.0001 for noninferiority, P=0.0006 for superiority). The incidence of acute pancreatitis (albiglutide 10 patients and placebo 7 patients), pancreatic cancer (6 and 5), medullary thyroid carcinoma (0 and 0), and other serious adverse events did not differ significantly between the two groups. Interpretation: In patients with type 2 diabetes and cardiovascular disease, albiglutide was superior to placebo with respect to major adverse cardiovascular events. (Funded by GlaxoSmithKline; Harmony Outcomes ClinicalTrials.gov number, NCT02465515.) noninferiority; P = 0.06 for superiority). There seems to be variation in the results of existing trials with GLP-1 receptor agonists, which if correct, might reflect drug structure or duration of action, patients studied, duration of follow-up or other factors.

Background The main goal of this collaborative effort is to provide genome-wide data for the previously underrepresented population in Eastern Europe, and to provide cross-validation of the data from genome sequences and genotypes of the same individuals acquired by different technologies. We collected 97 genome-grade DNA samples from consented individuals representing major regions of Ukraine that were consented for public data release. BGISEQ-500 sequence data and genotypes by an Illumina GWAS chip were cross-validated on multiple samples and additionally referenced to 1 sample that has been resequenced by Illumina NovaSeq6000 S4 at high coverage. Results The genome data have been searched for genomic variation represented in this population, and a number of variants have been reported: large structural variants, indels, copy number variations, single-nucletide polymorphisms, and microsatellites. To our knowledge, this study provides the largest to-date survey of genetic variation in Ukraine, creating a public reference resource aiming to provide data for medical research in a large understudied population. Conclusions Our results indicate that the genetic diversity of the Ukrainian population is uniquely shaped by evolutionary and demographic forces and cannot be ignored in future genetic and biomedical studies. These data will contribute a wealth of new information bringing forth a wealth of novel, endemic and medically related alleles.

Вітамін D бере участь у різноманітних біологічних процесах, включаючи кістковий метаболізм, модуляцію імунної відповіді та регуляцію проліферації й диференціювання клітин. Дефіцит вітаміну D пов’язують із впливом на виникненням таких нескелетних захворювань, як цукровий діабет 1-го та 2-го типів, рак, серцево-судинні захворювання, що підтверджує плейотропний характер біологічної дії вітаміну D. Генетичні дослідження дають можливість вивчити генетично-молекулярні механізми впливу на циркулюючі рівні вітаміну D. Варіативні ділянки ДНК, які часто трапляються в популяції — однонуклеотидні поліморфізми (OHП, SNP) — можуть справляти вплив на метаболізм вітаміну D, а також модулювати дію вітаміну D у ході розвитку цукрового діабету 1-го типу. В огляді описано дані літератури щодо молекулярних механізмів дії вітаміну D, а також генів, які кодують ензими, відповідальні за його метаболізм, розглянуто генетичні дослідження різного типу в людських популяціях, метою яких було вивчення успадкування циркулюючих рівнів вітаміну D, вплив цих генетичних детермінант на розвиток цукрового діабету 1-го типу.

The main goal of this collaborative effort is to provide genome wide data for the previously underrepresented population in Eastern Europe, and to provide cross-validation of the data from genome sequences and genotypes of the same individuals acquired by different technologies. We collected 97 genome-grade DNA samples from consented individuals representing major regions of Ukraine that were consented for the public data release. DNBSEQ-G50 sequences, and genotypes by an Illumina GWAS chip were cross-validated on multiple samples, and additionally referenced to a sample that has been resequenced by Illumina NovaSeq6000 S4 at high coverage. The genome data has been searched for genomic variation represented in this population, and a number of variants have been reported: large structural variants, indels, CNVs, SNPs and microsatellites. This study is providing the largest to-date survey of genetic variation in Ukraine, creating a public reference resource aiming to provide data for historic and medical research in a large understudied population. While most of the common variation is shared with other European populations, this survey of population variation contributes a number of novel SNPs and structural variants that have not been reported in the gnomAD/1KG databases representing global distribution of genomic variation. These endemic variants will become a valuable resource for designing future population and clinical studies, help address questions about ancestry and admixture, and will fill a missing place in the puzzle characterizing human population diversity in Eastern Europe. Our results indicate that genetic diversity of the Ukrainian population is uniquely shaped by the evolutionary and demographic forces, and cannot be ignored in the future genetic and biomedical studies. This data will contribute a wealth of new information bringing forth different risk and/or protective alleles. The newly discovered low frequency and local variants can be added to the current genotyping arrays for genome wide association studies, clinical trials, and in genome assessment of proliferating cancer cells.

Широко вивчається роль ендотелій-залежних факторів, а також порушень мікробіоценозу кишечника у патогенезі багатьох хронічних захворювань печінки, але не з'ясованим залишається вплив дисфункції ендотелію на прогресування судинних уражень у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу.Мета дослідженнядослідити вираженість дисфункції ендотелію та дисбіоз товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу.Обстежено 52 хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу. Всім пацієнтам проведено загальноклінічні методи дослідження, а також визначено якісний і кількісний склад мікрофлори товстої кишки та показники дисфункції ендотелію (фактор фон Віллебранда, ендотелін-1), ендотелійзалежна та ендотелійнезалежна вазодилатації).У всіх обстеженого хворого на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу виявлено дисбіотичні зміни у товстій кишці. При цьому, аналіз ступенів важкості дисбіотичних змін у обстежених хворих вказує дисбіоз переважно IIІ і II ступенів (у 57,7 % і у 23,1 % хворих відповідно). Дисбіоз I ступеня встановлено у 15,4 % пацієнтів, і лише у 3,8 % випадків виявлено дисбіоз ІV ступені. Також встановлено наявність дисфункції ендотелію у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу, що проявилося зменшенням ендотелійзалежна та ендотелійнезалежна вазодилатації, а також збільшенням рівнів фактору фон Віллебранда та ендотелін-1 у сироватці крові у порівнянні з контрольною групою. Кореляційний аналіз вказує на залежність між показниками дисфункції ендотелію та ступенем вираженості дисбіозу товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу. При цьому, дисбіоз ІІІ ступені корелює із всіма лабораторно-інструментальними показниками дисфункції ендотелію. У хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукро-вий діабет 2 типу при ІІ ст. дисбіозу товстої кишки виявлено сильну кореляційну залежність між вираженістю ендотелійнезалежної вазодилатації (r=0,94; р<0,01), фактор фон Віллебранда (r=0,84; р<0,01), а рівнем ендотелін-1 (r=0,92; р<0,01). У хворих з дисбіозом товстої кишки IV ст. кореляційну залежність встановити не вдалось, а серед хворих з дисбіозом І ст. негативна кореляційна залежність мала місце з рівнем фактору фон Віллебранда (r= -0,76; р<0,05) та ендотелін-1 (r= -0,68; р<0,05).У хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу встановлено дисбіоз товстої кишки переважно IIІ та II ступенів. Дисфункція ендотелію у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу проявляється зменшенням показників ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації, а також збільшенням лабораторних маркерів дисфункції ендотелію (фактор фон Віллебранда та ендотелін-1). Виявлено пряму залежність між ступенем дисбіозу товстої кишки та вираженістю прогресування показників дисфункції ендотелію у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2 типу.Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, цукровий діабет 2 типу, дисбіоз товстої кишки, дисфункція ендотелію.Зв'язок роботи з н...

Резюме. В огляді літератури висвітлено сучасні аспекти патології опорно-рухового апарату у хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типу, а саме патофізіологічні механізми розвитку ушкоджень кісткової тканини під впливом гіперглікемії, оцінено ризики виникнення патологічних переломів у хворих на цукровий діабет за даними світової наукової літератури.Ключові слова: цукровий діабет; остеопенія; остеопороз; огляд http://iej.zaslavsky.com.ua 451Том 13, № 6, 2017Огляд літератури /Literature Review/ в інших групах, таких як чоловіки, жінки до мено-паузи, особи інших рас, які разом значно перева-жають чисельно білих жінок у постменопаузально-му періоді. ЦД 1-го типу та ураження скелетаУ молодих людей, які досягли піка маси кісткової тканини і мають стабільну тривалість ЦД, результа-ти досліджень є дещо неоднорідними, хоча більшість серед них вказують на негативний ефект ЦД 1-го типу на МЩКТ, виміряну методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії (aнгл. DEXA). Так, іс-панські дослідники виявили, що показники МЩКТ знижені (Z-показник -0,61 в поперековому відділі хребта та -0,38 у шийці стегна) у 32 осіб віком 20-39 років на час встановлення діагнозу ЦД 1-го типу, тоді як 44 % пацієнтів мали остеопенію [2]. Було ви-явлено, що при ранньому початку ЦД 1-го типу в ді-тей спостерігається знижене утворення кісткової тка-нини та неадекватне наростання пікової маси кісток. Саме ці процеси лежать в основі зниженої кісткової маси в пацієнтів із ЦД 1-го типу, зниженої міцності кісток та остеопорозу в майбутньому [3].Проспективне дослідження 32 089 жінок у пост-менопаузальному періоді в штаті Айова (США) по-казало, що у пацієнток із ЦД 1-го типу в 12 разів частіше трапляється перелом стегна, ніж у жінок без ЦД 1-го типу. Знижена щільність кісткової тка-нини вірогідно не залежить від рівня глікемічного контро лю, початку та тривалості ЦД [4]. Чоловіки, хворі на ЦД 1-го типу, більш схильні до розвитку остеопорозу, ніж жінки аналогічного віку [5]. Адек-ватні рівні естрогенів і/або використання естроге-новмісних оральних контрацептивів можуть бути причиною більш високої МЩКТ у жінок порівняно з чоловіками [6,7]. Паління також негативно впли-ває на розвиток остеопорозу як у чоловіків, так і в жінок із ЦД 1-го типу [8]. У голландському дослі-дженні, яке теж показало вищий ризик остеопенії та остеопорозу у чоловіків із ЦД 1-го типу (14 % чоло-віків мали остеопороз при тривалості ЦД 9 років), було встановлено асоціацію остеопенії з низьким рівнем у сироватці крові інсуліноподібного фактора росту -1 (ІФР-1) та маркерів формування кістки [9]. Схожий показник поширеності остеопорозу (13 % пацієнток ) був виявлений у жіночій когорті (n = 31, середній вік 42 роки) із середньою тривалістю ЦД 12,2 року і був пов'язаний із більш низькими рівнями 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові [10]. Певні дослідження вказують, що наявність мікро-та ма-кросудинних ускладнень як результату тривалого незадовільного глікемічного контролю є кращим предиктором зниженої МЩКТ, ніж тривалість ЦД. Так, дослідження, що включало 57 пацієнтів із ЦД 1-го типу (сере...

Мета. Дослідити показники 25(ОН)D, паратгормону (ПТГ), іонізованого кальцію та магнію у хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го і 2-го типу порівняно з групою здорових осіб відповідного віку і статі. Матеріали та методи. В обстеження включено 40 осіб, розділених на три групи: дослідна група осіб із ЦД 1-го типу (n = 10, середній вік — 43,0 ± 4,5 року), дослідна група осіб із ЦД 2-го типу (n = 10, середній вік — 55,0 ± 5,8 року) та контрольна група осіб без ЦД, підібрана за віком та статтю (n = 20, середній вік — 53 роки). Результати. Рівень 25(ОН)D вірогідно нижчий у пацієнтів із ЦД 1-го і 2-го типу порівняно з особами без діабету (р < 0,001). Показник ПТГ вірогідно вищий у групі хворих на ЦД 1-го типу порівняно з конт­рольною групою (p < 0,05). Різниця між рівнем ПТГ у групі хворих на ЦД 2-го типу і у групі осіб без діабету статистично незначима. У хворих на ЦД 2-го типу спостерігається дисбаланс кальцію та магнію зі схильністю до гіперкальціємії та гіпомагніємії порівняно з особами без діабету. Висновки. Дефіцит вітаміну D встановлений у всіх обстежених хворих на ЦД 1-го типу. У хворих на ЦД 2-го типу також виявлено дефіцит (у 70 %) і недостатність (у 30 %) хворих. Отримані дані щодо рівня вказаних електролітів потребують подальшого дослідження щодо їх клінічної значимості і перевірки на більшій вибірці досліджуваних пацієнтів.

Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автор гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.Рукопис надійшов до редакції 20.11.2017.