Аналізуються проблеми, що стоять перед громадянським суспільством України в контексті євроінтеграції, з урахуванням думок і поглядів європейських учених і політиків, а саме: формування політичної та правової культури громадян України, які б відповідали вимогам сучасного європейського демократичного суспільства; боротьба проти жорстокого поводження правоохоронних органів із громадянами; захист прав національних меншин; захист прав жінок і дітей; підвищення довіри до судової системи; протидія корупції; подолання екстремізму серед населення; розвиток місцевої та регіональної демократії.
Требін М ихайло П етрович, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології та політології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, ООН НА ШЛЯХУ РЕФОРМ У статті досліджується діяльність ООН, її інститути і структура. Доводить ся, що ООН потребує реформування, насамперед, її головних структур: Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки, перетворення їх в ефективно працюючу структуру. Крім того вимагають свого реформування та вдосконалення діяльність з підтримки миру і роззброєння, створення ефективної системи забезпечення прав людини, зміцнення судової системи, координація діяльності спеціалізованих установ та спеціальних комісій і фондів ООН, зміцнення кадрового потенціалу. Ключові слова: Організація Об'єднаних Націй, Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Статут ООН, вето.П остановка проблеми. Організація Об'єднаних Націй (ООН) -глобаль ний наднаціональний інститут, вона здатна вплинути практично на будь-які події, що відбуваються як на міжнародній арені, так і всередині кожної окре мої країни члена-організації. Вона охоплює практично весь спектр міжнарод них відносин, будь-яка скільки-небудь значуща подія не залишається без уваги ООН. Звідси виникає і актуальність обраної проблеми -проблеми ре формування ООН в сучасному світі, відповідно тим загрозам і викликам су часності, що загрожують людству. З моменту створення ООН минуло вже 73 роки, світ кардинально змінився, відповідно, і Організація повинна зміню ватися, перебудовуватися під нові реалії. У зв'язку зі збільшенням кількості міжнародних конфліктів, глобальних проблем сучасності, посиленням світо вої глобалізації, інформатизації і комп'ютеризації всіх сфер життя суспільства старі методи і шляхи виходу з кризових ситуацій або перестають працювати, або стають неефективними. Тому від того, яким шляхом піде трансформація ООН, буде залежати стан справ на міжнародній арені, мир і безпека у всьому світі. В останні роки усе частіше постає питання реформування Ради Безпеки (РБ) ООН. Особливо воно загостилося у зв 'язку з російсько-українським конфліктом. У сучасних реаліях ООН стала нездатною адекватно і швидко реагувати на гострі ситуації, які виникають у сучасному світі, й Україна -да Соціологія леко не перший приклад цьому. Основною причиною недостатньої ефектив ності ООН є її повільна реакція на події, що відбуваються на міжнародної арені, та залежність від політики постійних членів РБ ООН -Великої Брита нії, Китаю, Російської Федерації, США та Франції (П-5).
Війна була, є і буде в досяжному майбутньому сумною складовою людського розвитку. З часів глибокої давнини тягнеться до нас річка лих, породжених війнами та збройними конфліктами. Швейцарець Ж.-Ж. Бабель підрахував, що з 3500 р. до н.е. людство прожило без війн лише 292 роки. За цей період виникло близько 14 550 великих і малих війн, у ході яких загинули, померли від голоду, епідемій та інших причин понад 3,66 млрд людей [19, с. 69]. Якщо в XVIII ст. сталося 68 воєн, в яких протягом року загинуло понад 1000 осіб, а загальні втрати в цілому становили 4,4 млн осіб, то у ХІХ ст.-відповідно, 205 і 8,3 млн осіб, у ХХ ст.-відповідно, 237 і 98,8 млн осіб. У ХІХ ст. сталося 14 воєн з людськими втратами 100 тис. осіб і більше, в тому числі дві, в яких загинуло понад 1 млн осіб. Рекордним за масштабами та інтенсивністю військових зіткнень стало ХХ ст., у якому частота воєн коливалася, але загалом перевищила середню частоту воєн за всю відому історію людства майже в 1,5 разу [25, с. 13]. І в новому тисячолітті війни залишаються сумною прикметою буття людства. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, щорічно на планеті фіксується понад 30 збройних конфліктів, які призводять до загибелі понад 1000 осіб на рік.
The article examines a qualitatively new phenomenon of modern political life in Russia ‑ ruscism. Its proximity to fascism and Nazism is shown, and the variety of approaches to understanding the main ideas of fascism is considered. We offer our own interpretation of this phenomenon. The author interprets ruscism as the ideology of Russian fascism, based on anti-liberalism, expansionism, revanchism, necrophilia, genocide, terrorism, statism, xenophobia, Eurasianism, leadership, God’s chosen people, mobilization of the nation and the state against enemies. The most important features of the ideology of ruscism are considered. It is proven that ruscism is anti-human by its very nature, that violates all principles of international law, destroys the world security system, and thanks to disinformation and manipulation of consciousness, creates a distorted image of the world, where the truth is a lie, and white is black.
Розкрито сутність радикалізму, особливості його прояву, мета радикального дискурсу. Виділено його ознаки, причини виникнення та особливості прояву в сучас ному суспільстві. Обґрунтовується, що профілактика радикальних ідей і дій повинна бути орієнтована на формування ідеологеми антірадікалізма, відповідної політич ної і правової культури громадян. Держава, громадянське суспільство і громадяни повинні спільно протидіяти радикалізму. К лю чові слова: насильство, радикалізм, соціальний радикалізм, політичний радикалізм, фанатизм, утопізм.
The author analyzes the post-Soviet transit in the frame of the conception of open and closed societies, proposes his vision of this transit due to a change in paradigms of a closed militarized society, closed criminalized society, and closed police society, and presents peculiarities of these paradigms.
The article reveals the modern power trends in international relations. Based on the results of the analysis, the tendencies of the use of “hard”, “soft”, “smart”, and “diffuse” power in the international arena are highlighted. The conceptual content and features of the use of power in each of the indicated tendencies are revealed.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
334 Leonard St
Brooklyn, NY 11211
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.