У статті розглянуто процес підготовки майбутніх лікарів у контексті медичного пізнання як частинної категорії загальної філософської категорії пізнання. Акцентовано на особливостях освіти майбутнього лікаря, який має розуміти людину з позицій цілісного, універсального, загального вчення про людину як єдність біологічної і соціальної, соматичної й психічної, об’єктивної та суб’єктивної її складових. Доведено, що це пояснює специфіку медичного пізнання, яке визначається різноманітністю пізнавальних запитів медицини і поширюється від молекулярного рівня морфофізіології людини до соціальних, психологічних закономірностей існування людського суспільства. Аргументовано доведено, що диференціація медицини на вузькі спеціальності веде до того, що виникають проблеми встановлення клінічного діагнозу із множини розрізнених фактів. Саме це пояснює зазвичай неспроможність практикуючого лікаря мислити творчо, використовуючи методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, метод порівняння, виокремлення одиничного з загального. З’ясовано, що медичне пізнання, котре побудоване на загальних засадах пізнання, має інтегрований характер, спрямованість на патологію, акцентування на окремому, нерозривний зв’язок із медичною практикою, міждисциплінарний і діяльнісний характер, конструктивність. Встановлено, що між об’єктом і предметом медичного пізнання існує нерозривна єдність, але не на основі дисциплінарної тотожності, а на фундаменті комплексного вивчення об’єктів на користь медичного пізнання. Вивчення медиками філософії повинно мати клінічну спрямованість, широко ілюструватися конкретними прикладами і прогнозувати якісні медичні знання як результат медичного пізнання. Науково-теоретичне мислення медика ґрунтується на клінічному мисленні, проте не зводиться до нього, а містить і особливості, властиві загальнонауковому пізнанню. Таке мислення пов’язане з відкриттям нових фактів, закономірностей, теорій, що розкривають перебіг конкретного патологічного процесу, пізнання визначених нозологічних одиниць (як нових, так і старих), що є актуальною проблемою в сучасній науці та потребує детального методологічного обґрунтування.