Анотація. У статті виявлено та обґрунтовано основні змістові напрями соціально-філософської спадщини І. Франка. Встановлено, що спадщина виявляє синкретизм філософії, красного письменства та науки; складний шлях світоглядної еволюції письменника-філософа; різні пізнавальні підходи до вивчення суспільства; визначає сенс і цінності, моральні імперативи людського і суспільного буття; дає можливість досліднику систематизувати авторські погляди і уявлення, піднести їх на рівень суспільної свідомості; прогнозувати перспективи суспільного розвитку України. Ключові слова: І. Франко, соціально-філософська спадщина, еволюція, поступ, народ, нація, суспільство. Постановка проблеми. Актуальність теми нашої статті зумовлена тими суперечностями, які виникають між:-величчю постаті та спадщини Івана Франка і безліччю наукових дискурсів (літературознавчих, лінгвістичних, філософських, політичних та інших), які презентують сучасне франко

Анотація. У статті виявлено та обґрунтовано методологічні засади формування освітнього середовища сучасного університету як актуальної проблеми філософії освіти; встановлено особливості становлення освітнього середовища сучасного університету як чинника і засобу його життєдіяльності; визначено культурно-історичні обставини розвитку сучасного університету та його освітнього середовища; прослідковано розвиток освітнього середовища Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка в кінці ХХ-на початку ХХІ ст. в період управлінської, наукової, педагогічної діяльності професора В. Скотного (1948-2011). Ключові слова: сучасний університет, освітнє середовище, методологія, філософія освіти, діяльність. Постановка проблеми. Філософія освіти розглядає розвиток людини і систему освіти в нерозривній єдності, досліджує освітнє знання на його стику з філософією, аналізує підстави педагогічної діяльності та освіти, цілі та ідеали, методологію створення освітнього середовища сучасного університету в Європейському освітньому просторі вищої освіти. Освіта є вагомим чинником суспільних трансформацій, засобом формування нової парадигми пристосування людини до постійних життєвих змін у глобально-інформаційному просторі. За

Summary: The article is devoted to the problem of religious ritualism as a constituent and factor of family life in its past and present. The purpose of the article are the substantiation of religious rituals as values in the life of the family, the definition of its role through the prism of freedom of conscience and beliefs, the reflection of socio-cultural transformations of the relationship of religious rituals and family values in the unity of tradition and modernity. The use of the historical method in the work allowed us to determine the cultural-historical, civilizational circumstances that determine the content and structure of religious rituals in conjunction with the development of the family and family values in the unity of traditions and novtions. The scientific novelty of the work lies in the definition and justification of the unconditional value of the emotional-aesthetic atmosphere of the family and existential communication, which is achieved between members of the family community in the process and under the influence of religious ritual. Religious and ritual communication both within and outside the family is a process of exchange of certain feelings and knowledge of its members. This is only possible if the family members (in the system: parents – children – grandchildren), who make such communication, establish not only mutual understanding but also the unity of thought about the religious and emotional content of a ritual act, when the convictions of communicators coincide on the results of this spiritual activity recognized as values (ideas, thoughts, ideals, feelings, mood, etc.). By displaying such values with the help of symbolic means that affect the emotional and sensory sphere of both adults and younger family members, rituals stimulate the emergence and development of feelings, experiences and moods that meet these values. In communicative communication during the various ritual actions (joint daily prayers, reading prayer texts, funeral ceremonies, baptism, wedding, sanctification of housing, etc.), family members enter into a specific kind of relationship between themselves. The processes of their communication and relations are realized through such socio-psychological mechanisms as suggestion, persuasion, imitation and stereotyping. The shared experiences significant for family members in communication greatly contribute to their spiritual unity and rapprochement, the establishment and strengthening of internal and external relations (within and outside the family). The family as a social and, at the same time, the ritual community lives according to the laws of group psychology, which is characterized by strengthening of the mood in the feelings of "We". It is under the influence of jointly performed ritual that the formation and objectification of religious consciousness in the activity of the family and its members takes place as a connection of freedom and responsibility, holistic and partial, general and separate. The family and family religious ceremonies remain one of the most important values in human life and community. Appeal to the family traditions of religious culture allows us to find spiritual foundations for the further development of society in the modern post-industrial era. The prospect for further research is the justification from the point of view of religion of traditional family values and their socio-cultural transformations in the present.

є постановка проблеми виникнення феномену української сміхової культури та виявлення у контексті православної традиції форм її функціонування, зокрема вертепу; а також з՚ясування світоглядних, ментальних, соціокультурних умов її генезису. Українська православна традиція-це особливе поєднання елементів східного і західного християнства на ґрунті дохристиянських вірувань українців, що своїм наслідком має формування їх духовного світу, самовідтворення української культури й ментальності. Методологія дослідження визначена діалектикою взаємозв՚язків універсального і національного, що присутні в українській православній традиції, специфіка якої проявляється в самобутності організації обрядово-культової сфери, мистецькому оформленні церковно-релігійного життя, а також оригінальному прочитанні деяких канонічних засад християнського вчення. Національні особливості виявляють себе у писемній спадщині та настановах Отців Церкви, церковних канонах щодо таїнств, постів, шанування святих та ікон, проведенні богослужінь, сакральній архітектурі та іконописі, у требниках, рішеннях Вселенських Церковних Соборів, церковних догматах та символі віри, у

Protestantism as a phenomenon of culture, its influence on the development of society, man - the problem is complex and multifaceted. Since Protestantism is a religious and cultural phenomenon, it has a wide range of functionality and, therefore, has a great cultural impact on all spheres of life, both human and social, from a worldview and axiological aspect to a praxeological and ontological one. That is why the analysis of the internal links between Protestantism and culture becomes an urgent research challenge for academic religious studies.