Мета роботи: дослідження особливостей продукції та екскреції сечової кислоти (СК) у взаємозв’язку з показниками композиції тіла та ліпідного спектру у хворих на цукровий діабет 2 типу чоловічої та жіночої статі з фенотипами ожиріння та без ожиріння. Результати. Обстежених 150 пацієнтів з ЦД 2 типу (88 чоловіків, 62 жінки), окремо чоловіків і жінок, розділено на 2 групи за ступенем ожиріння: 1) без ожиріння (ІМТ<30 кг/м2; n=61); 2) з ожирінням різного ступеня (ІМТ≥30 кг/м2; n=89). У пацієнтів з фенотипом ожиріння зафіксовано вищий рівень урикемії, меншу фракційну екскрецію уратів, вищу активність ферменту реутилізації пуринів – гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), вищі рівні секреції інсуліну, на тлі зниження екскреції СК. Розподіл пацієнтів на групи за рівнем вісцерального жиру (ВЖ) показав, що фенотип абдомінального ожиріння (ВЖ>12 од.) сприяв підвищенню рівня СК у жінок з високим рівнем ВЖ та в обох групах чоловіків, вірогідно, під впливом вищих рівнів інсуліну та зниження фракційної екскреції уратів. Висновки. Гіперпродукція сечової кислоти у осіб з різним фенотипом може мати різне підґрунтя: якщо при ожирінні переважають анаболічні процеси з накопиченням загального та вісцерального жиру, посиленням ліпогенезу та синтезу пуринів, то при фенотипі без ожиріння превалюють катаболічні шляхи, що зумовлюють ліполіз, деградацію пуринів з утворенням кінцевого продукту – сечової кислоти.
Дисметаболічні стани, такі як ожиріння, метаболічний синдром, цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) в сучасному світі мають стабільну тенденцію до зростання та перетворилися на глобальну медико-соціальну проблему. У патогенезі цих станів беруть участь як генетична схильність, так і епігенетичні модифікації експресії генів, які регулюють транскрипцію генів на епігенетичному рівні. Результати багатьох досліджень вказують на взаємозв’язки поліморфізму генів ферментів фолатного циклу та посттрансляційних модифікацій їх продуктів, а також на їх значення у виникненні та прогресуванні ЦД2 та його кардіоваскулярних, ренальних і неврологічних ускладнень. Одним із найважливіших епігенетичних механізмів зміни експресії генів, продукти яких контролюють ключові шляхи метаболізму, є метилювання ДНК. Необхідні для нього метилові групи переносяться в межах фолатного циклу в складі метильованих похідних фолієвої кислоти. Процес каталізується ДНК-метилтрансферазами, з них метилентетрагідрофолатредуктаза (МТГФР) є ключовим ферментом, за умов зниженої дії якого гомоцистеїн не буде реметильований до метіоніну, що веде до підвищення його рівня в сироватці. Оскільки гіпергомоцистеїнемія є відомим фактором ризику судинних захворювань, поліморфізм гена метилентетрагідрофолатредуктази (МТГФР), зокрема мутація C677T, може бути причиною ендотеліальної дисфункції при ЦД2 в пацієнтів із відповідним генотипом. Повідомлялося про гіпометилювання ДНК у біоптатах печінки осіб із ЦД2 з низьким рівнем фолієвої кислоти, тоді як поліморфізм гена МТГФР (Т/Т) пов’язаний зі зниженою активністю ферменту. Клінічними дослідженнями та низкою метааналізів встановлено зв’язок між поліморфізмом гена МТГФР, рівнями гомоцистеїну та мікро- і макросудинними порушеннями при цукровому діабеті (ЦД), що свідчить про генно-епігенетичні механізми, через які розвиваються судинні ускладнення ЦД. Підвищений рівень гомоцистеїну та дефіцит фолієвої кислоти й вітаміну В12 може бути неінвазивним клінічним маркером порушення процесів метилювання ДНК та ризику судинних порушень у пацієнтів із ЦД2.
The review focuses on the problem of nervous system dysfunction in patients with type 2 diabetes mellitus (DM), which can be manifested by neuropsychological stress (NPN), cognitive impairment and dementia, which negatively affect both metabolic processes and feelings of well-being and quality of life. The gradual development of neurovascular disorders, as well as chronic systemic inflammation associated with atherosclerosis and immune disorders are the causes of neuropsychological and neurophysiological disarrays. Cholinergic mechanisms and hyperactivation of the sympathetic-adrenal and hypothalamic-pituitary systems contribute to the secretion of stress hormones, increase mental stress against the background of chronic metabolic stress. Therefore, the assessment of the degree of NPN can be useful for characterizing the state of neuropsychological, neurophysiological processes and determining the treatment strategy for patients with type 2 DM. In general, current studies of neuropsychological parameters in patients with DM have shown that the disease adversely affects the neurocognitive characteristics of these patients. This is due to the main pathogenetic mechanisms (indicators of insulin resistance, markers of inflammation, atherogenesis and vascular dysfunction, changes in the secretion of stress hormones and neurotransmitters). Both type 2 DM and aging, can affect the development of neuropsychiatric abnormalities in patients with mental stress, memory, ability to concentrate, and cognition. Investigation of these effects and the development of methods for monitoring, prevention and pharmacotherapy of these disorders can be useful for improving the health of the elderly people, especially of patients with type 2 DM. Modern antidiabetic drugs can have a protective effect on the peripheral and central nervous system due to their hypoglycemic effects. Mechanisms of neuroprotective effect include antioxidant and anti-inflammatory action, antiapoptotic effect, enhanced neuronal differentiation. Agents for correction of intestinal microbiota also provide positive effects.
Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру. Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ЦД 2 типу (25 чоловіків та 22 жінки), віком від 30 до 82 років. Пацієнтів (окремо чоловіків і жінок) було розділено на підгрупи: без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2) та з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2). Визначали антропометричні параметри та композицію тіла (% загального жиру та води, рівень абдомінального жиру, сегментарний розподіл жирової та м’язової маси методом біоелектричного імпедансу), СК у сироватці крові та в добовій сечі, розраховували кліренс СК, фракційну екскрецію СК у відношенні до креатиніну, активність гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), а також показники вуглеводного обміну (глікемію натще, HbA1c, інсулін) та ліпідного спектру сироватки крові. Результати. У пацієнтів з ожирінням, порівняно з особами без ожиріння, на тлі вищого рівня інсуліну та HOMA-IR, зафіксовано більші показники вісцерального жиру, вмісту загального жиру, кісткової маси, жирової маси корпусу. Середній рівень урикемії в обох підгрупах як жінок, так і чоловіків, знаходився в межах статевої норми, незважаючи на підвищену або наближену до верхньої межі норми добову продукцію СК. У підгрупі чоловіків із фенотипом ожиріння, у порівнянні з особами без ожиріння, виявлено підвищення рівня урикемії та тригліцеридів, що може бути пов’язано з впливом виявлених у цій групі анаболічних чинників, що активують процеси біосинтезу пуринів та жирних кислот de novo. У жінок з ожирінням, порівняно з підгрупою без ожиріння, виявлені достовірно вищі значення кліренсу СК та фракційної екскреції уратів, що, не виключено, дозволяє підтримувати нормальний рівень урикемії. Висновок. Дослідження показників обміну сечової кислоти та ліпідного спектру в чоловіків і жінок із ЦД 2 типу в залежності від ступеня ожиріння дозволило виявити різницю механізмів, що викликають порушення пуринового і ліпідного обміну та характеру накопичення жиру, пов’язані зі змінами анаболічно-катаболічного балансу, зокрема рівня інсуліну та активності анаболічного шляху реутилізації пуринів.
The use of morpho-metabolic approaches has a great practical importance in evaluation of the effectiveness of antihyperglycemic therapy in clinical trials, in particular those related to new classes of inhibitors of sodiumdependent glucose-2 cotransporter inhibitors that have the ability to counteract many diabetic complications and cardiovascular disease. The aim of the study was to study the effect of treatment with SLGT2 inhibitors on morphological and metabolic parameters in men and women with type 2 diabetes. Materials and methods. During the study, 205 patients with type 2 diabetes, aged 30 to 81, with a disease duration of 1 to 20 years were examined. Patients underwent a clinical examination in the Department of Age Endocrinology and Clinical Pharmacology of the Institute of Endocrinology and Metabolism. V.P. Komissarenko of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Patients received antihyperglycemic, antihypertensive and dyslipidemic therapy. Results.The study of anthropometric, morphological and biochemical parameters in groups of men and women with type 2 diabetes in the dynamics of longterm (12 month) use of iSLGT2- dapagliflozin allowed to identify certain sexual characteristics of the effects of this drug. In men group have been seen a gradual decrease in visceral fat levels during therapy. A decrease in BMI, BP, body weight and uricemia in men is most likely associated with a decrease in abdominal obesity and decreased insulin secretion. In women group use of dapagliflozin showed a significant decrease in total and visceral fat, accompanied by a decrease in relative water content, muscle and bone mass. Conclusions. Treatment of patients with type 2 diabetes with drugs of the group iSLGT2 for 12 months has reduced the degree of obesity and improved some indicators of body composition, uric acid.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.