The purpose of the research was to develop and scientifically substantiate the system of nutrition of winter triticale crops to optimize their production process and increase plant productivity in the Northern Steppe of Ukraine. The highest number of grains in the ear of the main and lateral stems of winter triticale was in the variants where foliar nutrition with a mixture of carbamide, magnesium sulfate and complex fertilizer Ferkrystal Summum during the 31st and 39th microphases and the variants where the third foliar nutrition during the 73-th microphase on the background of root application of ammonium nitrate at a dose of 150 kg/ha was conducted. In these variants, the number of grains in the ear on average over the years and variants for pre-sowing fertilization was 40.6 and 40.0 pieces, respectively, which is 11.2 and 11.5%, respectively, more than in the control. Carrying out three foliar nutrition with a mixture of carbamide, magnesium sulfate and complex fertilizer Fercrystal Summum on the background of root nutrition of ammonium nitrate during the 22nd microphase provided an increase in grain weight from the ear and lateral stems of winter triticale compared to the control (application of ammonium nitrate at the dose of 150 kg/ha on frozen thawed soil) by 0.24 and 0.23 g, respectively, or by 14.8 and 15.4%. The studied variants of pre-sowing application of mineral fertilizers significantly affected the parameters of productive plant stand (the number of plants and lateral productive stems), while nutrition provided significant changes in the parameters of grain productivity of winter triticale plants.On the basis of the researches, during winter triticale cultivation, the farms in the Northern Steppe of Ukraine are recommended to carry out pre-sowing application of ammophos (N 12 P 52 ), to apply ammonium nitrate (N 50 ) for roots in the 22nd microphase in spring and carry out two foliar nutrition in the 31st and 39th microphases with a mixture of carbamide (N 10 ), hepatic magnesium sulfate (1.5 kg/ha) and complex water-soluble fertilizer Ferkrystal Summum.

Мета досліджень полягала у визначенні впливу різних варіантів передпосівного внесеннякомплексних добрив у взаємодії з підживленнями на біологічну врожайність зерна головних і бічнихстебел тритикале озимого сорту Шаланда. Дослідження проводили протягом 2018–2020 рр. наполях ПСП «Імені Шевченка» Великобурлуцького району Харківської області за загальноприйнятоюметодикою. Двохфакторний дослід закладено методом розщеплених ділянок у чотирьохповтореннях. У дослідах вивчали ефективність трьох варіантів передпосівного внесення добрив увзаємодії з сьома варіантами підживлень (21 варіант). Площа посівної ділянки становила 150 м2,облікової – 100,0 м2. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для району досліджень, завиключенням елементів поставлених на вивчення. Різний температурний режим, а також значнірозбіжності за кількістю опадів і їх розподілом протягом весняно-літньої вегетації тритикалеозимого вносили значні корективи в перебіг ростових процесів рослин, що значною мірою позначилосяна показниках біологічної врожайності зерна. Разом з тим, це дало можливість повніше визначитивплив досліджуваних варіантів системи живлення на рівень цього показника. Найвища біологічнаврожайність головної і бічної системи стебел тритикале озимого в проведених дослідженнях – 5,21і 1,68 т/га відповідно, формувалася у варіанті передпосівного внесення амофосу (N12P52),прикореневого підживлення нітратом амонію (N50) під час 22-ї мікрофази за міжнародною шкалоюВВСН із наступним проведенням двох позакореневих підживлень під час 31-ї і 39-ї мікрофазсумішшю карбаміду (10 кг/га), сульфату магнію (1,5 кг/га) і комплексного водорозчинного добриваФеркристал Суммум (1,5 кг/га). Проведення пізнього позакореневого підживлення під час 73-їмікрофази сумішшю цих добрив не забезпечувало істотного підвищення біологічної врожайності якголовної, так і бічної системи стебел тритикале озимого жодного року. Доведена високаефективність комплексного водорозчинного добрива Феркристал Суммум. Його додавання доробочої суміші карбаміду і сульфату магнію під час проведення позакореневих підживлень умікрофази 31 і 39 забезпечувало істотне підвищення біологічної врожайності як головної, так ібічної системи стебел тритикале озимого. Зокрема, у середньому за три роки досліджень,додавання до робочої суміші цього добрива забезпечувало підвищення біологічної врожайності зернаголовних і бічних стебел тритикале озимого на 0,14 і 0,09 т/га відповідно за НІР05 – 0,10 і 0,05 т/га.

Мета досліджень – визначити вплив різних систем удобрення на ріст та розвиток, насіннєву продуктивність рослин помідору за його вирощування на чорноземних ґрунтах зрошуваної овочекормової сівозміни Лісостепу України. Методи: польовий, лабораторний, статистичний аналіз. Отримані результати: Використання мінеральних добрив (врозкид, локально, по післядії органічних добрив) забезпечує суттєве збільшення висоти рослини (на 10,1–19,0 %), кількості китиць (на 1,71–3,23 шт./ рослину), маси рослини (на 61,2–109,1 %), а також зростання вмісту в листках хлорофілів А та В (до рівня 12,89–14,55 мг/кг), знижує активність пероксидази (58,4–71,8 ммоль/г за сек) і зумовлює підвищення урожайності насіння на 86,8–123,6 кг/га. Сидеральні системи удобрення (як в комплексі з післядією органічних добрив, так і з використанням мікробних препаратів) мають набагато менший вплив на ростові процеси рослин помідору, при цьому урожайність насіння зростає на 55 кг/га або 63,0 %. Найбільш високий рівень насіннєвої продуктивності помідору зазначено за використання мінеральних систем удобрення (врозкид N120P120K90 або N260P180K130 + позакореневі підживлення «Нутрівант плюс універсальний»), які забезпечують приріст урожайності насіння 86,8–123,6 кг/га та за органо-мінеральної системи удобрення (післядія 86 т/га гною + локально N60P60K45) з приростом урожайності насіння 120,7 кг/га (100–142 % відносно до контролю. Незалежно від систем удобрення, якість насіння помідору, за показниками схожості і маси 1000 насінин, відповідає вимогам ДСТУ 7160:2020. Висновки: Оптимальною системою удобрення помідору в овоче-кормовій зрошуваній сівозміні за сукупністю позитивного впливу на урожайність насіння та економію добрив є використання органо-мінеральної системи удобрення: N60P60K45 локально навесні по післядії 14 т/га гною сівозмінної площі, що забезпечує зростання урожайності насіння помідору на 120 кг/га або на 139%.

The oil content of hemp seeds is controlled by the genotype and in the conducted studies did not depend on the growing technology; however, this factor had a synergistic effect with others. The protein content of hemp seeds during the years of research did not depend on weather conditions. Like other quality indicators, it had a slight variation, which indicates the significant role of the genetic characteristics of the varieties. On average, over the years of research, the protein content of the variants grown according to conventional technology was 25.2%, and according to transitional technology, it was 0.03% higher, which was within the limits of statistical error. The organic technology ensured the protein content at the level of 25.3%, and the use of the BioStymix-Niva microbial biodegrader -biodestructor contributed to the further growth of the indicator to 25.4%. The oil content of hemp seeds is not limited by other important characteristics, such as the yield of the hemp stems or the fiber content. Only the Glyana variety showed inverse correlations with plant height, hemp stems and seed productivity, they were of medium strength (r = -0.60 --0.43). In the Zolotoniski 15 variety, only one inverse relationship was recorded, i.e. plant height (r = -0.57). No correlation was established between protein content and oil content in seeds. Correlations may change depending on other factors of cultivation, including weather conditions, elements of technology, etc., but the evaluation of varieties for cultivation according to these characteristics can significantly increase the efficiency of the production of cannabis products.

Мета досліджень полягала у визначенні впливу різних варіантів застосування інноваційного стимулятору росту Вегестим на врожайність сучасних гібридів сорго зернового різних груп стиглості. Дослідження проводили протягом 2019–2021 рр. на полях ФГ «Дюніс» Кремінського району Луганської області за загальноприйнятою методикою. Двохфакторний дослід закладено методом розщеплених ділянок у трьох повтореннях. У досліді вивчали чотири гібриди сорго зернового різних груп стиглості: Іггор, Флагг, Юкі і Сват та шість варіантів застосування стимулятору росту Вегестим: 1 – абсолютний контроль; 2 – другий контроль (обробка насіння водою); 3 – передпосівна обробка насіння Вегестимом; 4 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку фази трубкування; 5 – обробка насіння + фоліарне підживлення на початку викидання волоті; 6 – передпосівна обробка насіння + два фоліарні підживлення на початку трубкування та викидання волоті. Площа посівної і облікової ділянки становила 100,0 і 80,0 м2 відповідно. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для району досліджень, за виключенням елементів поставлених на вивчення. Проведені дослідження довели доцільність застосування стимулятору росту Вегестим під час вирощування сорго зернового. З точки зору агрономічної ефективності кращим був варіант у якому цим препаратом обробляли насіння перед сівбою та проводили два фоліарні підживлення – на початку трубкування та викидання волотей. У середньому за роками та досліджуваними гібридами сорго зернового, врожайність зерна сорго в цьому варіанті була найвищою в досліді – 5,28 т/га. Також високу ефективність показав варіант у якому Вегестим застосовували для обробки насіння та фоліарного підживлення на початку трубкування. У більш сприятливому за погодними умовами вегетації 2021 р. урожайність зерна сорго на цих варіантах істотно не відрізнялася. Серед досліджуваних ранньостиглих гібридів істотну перевагу за врожайністю зерна в усі роки мав гібрид вітчизняної селекції Сват, а серед середньоранніх – гібрид французької селекції Флагг. У середньому за роками та варіантами застосування стимулятору росту Вегестим урожайність зерна цих гібридів становила 5,37 і 4,76 т/га відповідно. Таким чином, ці гібриди можна рекомендувати до вирощування, включаючи в технологію запропонований варіант застосування стимулятору росту Вегестим, а саме – передпосівну обробку насіння та два фоліарні підживлення – на початку фаз трубкування та викидання волоті.