Актуальність питання захворювань на хронічний пе-ріодонтит серед військовослужбовців ЗС України за-лишається надзвичайно нагальним.Рентгенографія – це основний метод оцінки стану кі-сткової тканини. Він дозволяє уточнити діагноз, провести диференційну діагностику, вивчити сту-пень розповсюдженості процесу в кістковій тканині, його динаміку, визначити повноцінність кісткового ложа, зв’язкового апарату, вибрати найбільше раці-ональну ортопедичну конструкцію, контролювати ефективність лікування.При аналізі рентгенограм слід звертати увагу на фо-рму, висоту, стан верхівки міжальвеолярної перети-нки, ступень мінералізації губчастої речовини, стан кортикального шару та ін. Особливий інтерес пред-ставляє рентгенологічна структура міжальвеолярної перетинки.Основними рентгенологічними симптомами патоло-гічних змін пародонта є деструкція верхівок міжаль-веолярної перетинки, остеопороз кісток альвеолярно-го паростку, розширення періодонтальної щілини, зниження висоти міжальвеолярних перетинок та утворення кісткових кишень.Патоморфологічні дані свідчать, що більш ніж, чим у 90 % випадків, які визначаються рентгенологічно, періапікальні розрідження, не маючи явних клінічних проявів, є гранульомами; біля 5 % припадають на пе-ріапікальні рубці, в яких відмічається скупчення фіб-ринозної тканини, інші 5 % приходяться на всі інші форми запальних уражень.Рентгенологічні дослідження дають можливість оцінювати ступінь ураження та резорбції кісткової тканини, характер змін, які можуть відбуватися та прогресувати в ній, як указують деякі автори. Але зу-стрічаються публікації, які свідчать про труднощі в диференційованій діагностиці через нечіткі зони в періапікальній частині зубів.