The aim of the study was to analyse safety and benefits of laparoscopic common bile duct (CBD) exploration compared to open. Prospective randomized trial included a total of 256 patients with CBD stones operated from 2005 to 2009 years in a single center. There were two groups of patients: group I-laparoscopic CBD exploration (138 patients), group II-open CBD exploration (118 patients). Patient comorbidity was assessed by means of the American Society of Anesthesiology (ASA) score; i.e. ASA II-109 patients, ASA III-59 patients. Bile duct stones were visualized preoperatively by means of US examination in 129 patients, by means of ERCP in 26 patients, by magnetic resonance cholangiopancreatography in 72 patients. Preoperative evaluation was done through medical history, biochemical tests and ultrasonography. There was no statistical significant difference between 2 groups of patients. No mortality occurred. The mean duration of laparoscopic operations was 82 min (range, 40-160 min). The mean duration of open operations were 90 min (range, 60-150 min). Mean blood loss was much less in laparoscopic group than in open group (20 ± 2 vs. 285 ± 27 ml; p < 0.01). Postoperative complications were observed is nine patients of laparoscopic group and in 15 patients in open group (p < 0.01). There were 102 attempts to perform transcystic exploration of CBD. External drainage was used in 25 (32.8%) patients with transcystic approach. Conversion to laparotomy was performed in two patients. Open operations were performed in 118 patients with choledocholithiasis. External drainage was used in 85% of patients. Morbidity in open group was higher (12.7%) than in laparoscopic group (6.5%). Laparoscopic CBD exploration can be performed with high efficiency, minimal morbidity and mortality. Laparoscopic procedures have advances over open operations in terms of postoperative morbidity and length of hospital stay.

The short-term outcomes demonstrated equal effectiveness of the both procedures, but 2-year follow-up showed that LGCP is worse than LSG as a restrictive procedure for weight loss.

The authors advise routine measurement of HSA and use of relative classification, primary suturing as the optimal repair for small hernias, the original technique of sub-lay lightweight partially absorbable mesh repair as the apparent best treatment for large hernias, and the original technique for giant hernias, which provides results corresponding to those reported in the literature, although these results require improvement.

Мета. Покращити діагностику та результати лікування хворих з пухлинами прямої кишки шляхом застосування тран- санальної ендоскопічної мікрохірургії і вивчення «сторожових» лімфатичних вузлів. Матеріали і методи. За період з 2009 по 2017 р. у клініці трансанальні ендоскопічні операції виконані 115 хворим у віці від 29 до 82 років. У 92 пацієнтів була тубуловорсинчата аденома прямої кишки, із них у 26 гістологічним дослі- дженням видалених пухлин виявлено малігнізацію (TisN0M0). У 23 пацієнтів до операції виявлено ранній рак прямої кишки Т1–2N0M0.  Результати. У строки спостереження від 12 до 60 міс рецидив виявили у 2 (2,2%) хворих з аденомою і у 3 (13%) з раком прямої кишки. Рецидив раку виник у хворих, які відмовилися від хіміотерапії та променевої терапії. Висновки. Ідентифікація і прицільне дослідження «сторожових» лімфатичних вузлів при раку прямої кишки умож- ливлює вірогідну (чутливість=0,89, специфічність=0,99) оцінку стадії захворювання і застосування адекватної схеми комбінованого і комплексного лікування пацієнтів.

Objective. Intraoperative determination of the threads tension force while performance of laparoscopic cruroraphy. Materials and methods. Using a numerical dynamometer Walcom FM-204-50K the threads tension force was measured while performance of laparoscopic cruroraphy in 62 patients, suffering large hiatal hernias. The measured results have included a middle value of the tension force of every stitch for secure approximation of diaphragmatic crura and presence of any dehiscence in diaphragmatic crura while doing cruroraphy. Results. The middle tension force of the first suture while performing of posterior cruroraphy have constituted 2.1 N, while a second one – 3.2 N and the third – 4.2 N. Positive correlational dependence was revealed between the threads tension force while doing cruroraphy and the hiatus square, as well as with a patient’s age. The correlation link between the threads tension force, while doing cruroraphy, and the patient’s body mass index was not revealed. The diaphragmatic crura muscles dehiscence was observed in the threads tension force, exceeding 4 N. Conclusion. The sutures tension force while cruroraphy conduction, as our data demonstrate, exceeding 4,5 - 5 N, constitutes indication for the net implants application.

Objective. To improve intraoperative determination of «sentinel» lymph nodes in patients, suffering mammary gland cancer. Materials and methods. In the 2016 – 2021 yrs period on the base of the Odessa Regional Clinical Hospital 200 patients, suffering mammary gland cancer Stages Т1–Т3N0М0, were operated, using two dyes: the blue patented dye and fluorescent dye indocyanine green. All the patients were distributed into two groups. In Group I in 100 patients the "sentinel" lymph nodes biopsy was conducted. The blue patented dye was used for the lymph nodes staining. The same was conducted in 100 patients of Group II with the "sentinel" lymph nodes biopsy. For the lymph nodes staining there were applied the blue patented dye and fluorescent dye indocyanine green, which were introduced intravenously into the upper extremity on the side of the affected mammary gland along outflow from the upper extremity to mammary gland. Results. General five–year survival after axillary lympho–dissection and after biopsy of «sentinel» lymph nodes have constituted 91 and 92%, accordingly, while recurrence–free five–year survival – 82.2 and 83.9% accordingly. Only in 1.1% patient a regional recurrence in «sentinel» lymph nodes on the affected mammary gland side was revealed. In 57% patients the unaffected «sentinel» lymph nodes were diagnosed, that's why further lympho–dissection was accomplished. In 43% women–patients there was revealed metastatic affection of the lymph nodes. Recurrence was registered in 0.2% patients as an isolated metastases in axillary lymph nodes. Conclusion. The method of the «sentinel» lymph nodes diagnosis in mammary gland cancer, using the dyes, permits to escape the performance of traumatic operations in favor of organ–preserving interventions with biopsy of «sentinel» lymph nodes.

Вступ. Легеневі кровотечі представляють значну проблему в сучасній хірургічній практиці. Незважаючи на те, що існують різні підходи щодо зупинки легеневих кровотеч, перевага віддається малоінвазивним методам, які мінімізують виникнення ускладнень. Одним із ефективних підходів представляється ендоваскулярне лікування. Рентгенендоваскулярна емболізація бронхіальних артерій (РЕБА) – перспективний метод, який може застосовуватися при різних патологічних станах, включаючи рак легень різної форми, що супроводжуються легеневою кровотечею. У зв’язку з тим, що РЕБА дозволяє у більшості пацієнтів досягти стійкого гемостазу, він є методом вибору. В той же самий час кожен метод має свої обмеження, і РЕБА не є винятком. Тому досить актуальне подальше вивчення можливостей застосування даного методу при легеневих кровотечах різної нозології, а також порівняння ефективності РЕБА з іншими малоінвазивними методами гемостазу. Мета: дослідження ефективності застосування РЕБА як малоінвазивного методу зупинки легеневої кровотечі порівняно з бронхоскопією. Матеріали та методи. В даній роботі було досліджено 71 пацієнта з легеневими кровотечами, які зумовлені артеріо-венозними мальформаціями та пневмофіброзами. З них 48 хворим була виконана РЕБА, 23 – бронхообтурація. Оцінювалася ефективність застосованих методів щодо досягнення гемостазу. Результати. Результати дослідження показали, що виконання РЕБА дозволило ефективно зупинити кровотечу у 83% хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 94% – з пневмофіброзами. Бронхообтурація сприяла гемостатичному ефекту в 67% випадків у хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 29% пацієнтів з пневмофіброзами. Якщо при виконанні процедури не вдавалося досягти гемостатичного ефекту, проводили торакотомію. Після цього у всіх хворих була зупинена кровотеча. Загалом, РЕБА є більш ефективним методом зупинки легеневих кровотеч, зумовлених артеріо-венозними мальформаціями і пневмофіброзами. А в тих випадках, коли є протипоказання щодо проведення РЕБА, доцільно використовувати інший малоінвазивний метод – бронхообтурацію. При цьому РЕБА є методом вибору, оскільки він дозволяє досягнути стійкого гемостазу у переважної кількості хворих. Висновки. Показано, що застосування РЕБА дозволило ефективно зупинити легеневу кровотечу, спричинену артеріо-венозними мальформаціями, у 83% випадків. У 17% хворих мав місце рецидив, який успішно усунули за допомогою торакотомії. У пацієнтів з артеріо-венозними мальформаціями, які викликали ЛК, проведення бронхообтурації сприяло гемостазу в 67% випадків. У 33% хворих кровотеча повторилася, у зв’язку з чим була проведена торакотомія для досягнення гемостатичного ефекту. У хворих з ЛК, викликаною пневмофіброзами, РЕБА сприяла гемостазу в 94% випадків. У 6% хворих мав місце рецидив, що зумовило проведення торакотомії, після чого було досягнений гемостаз. Виконання бронхообтурації при ЛК внаслідок паневмофіброзів сприяло гемостазу в 71% випадків. У 29% хворих відбувся рецидив, і для усунення кровотечі було проведено торакотомію, після чого кровотеча зупинилася. Оцінка ефективності застосування двох малоінвазивних методів зупинки легеневої кровотечі показала достатньо високу ефективність і бронхообтурації, і РЕБА. При цьому РЕБА дозволила зупинити кровотечу в більшому числі випадків, ніж бронхообтурація. В деяких випадках (при масивних кровотечах) обидва методи не дозволяли досягнути гемостазу після проведення процедури, що вимагало подальшого виконання торакотомії для досягнення гемостазу. Загалом, у зв’язку з забезпеченням стійкого гемостазу в більшості пацієнтів РЕБА є методом вибору.

Objective. Studying of complications, connected with application of the net implants in patients with large hiatal hernias. Materials and methods. Retrospective investigation was conducted with objective to study complications, connected with application of the net implants in patients with large hiatal hernias, operated in the clinic during period from 2008 to 2018 yr. Of 1168 patients operated on and suffering gastro-esophageal reflux disease as well as hiatal hernias, 817 have had large hernias. In 353 patients with large hernias for strengthening of cruroraphy sutures the net implants were applied. There were used low-weighted implant-net Ultrapro, the composite net Parietex, self-fixating surgical net ProGrip, absorbable net Vicryl, polytetrafluoroethylene net with nitinol carcass, biological net Bio-A. All the patients symptoms were registered, and the quality of life studied. Results. Complications, caused by the net implants impact, were revealed in 17 (1.5%) patients. In all 17 patients the esophageal structuring have occurred due to pronounced cicatrization in region of the net implant installation. In 6 patients dysphagia due to the net ingrowth into esophageal tissue was observed, and in 2 – chronic inflammatory process in place of the net installation. One patient have had small esophageal perforation with restricted mediastinitis. In 3 patients, in whom the polytetrafluoroethylene nets were installed, their migration into esophageal lumen was revealed. Reoperations were done in all 17 patients. In 7 patients the net was removed completely. In 1 patient the net was removed and mediastinum drained. In 3 patients, in whom polytetrafluoroethylene nets have migrated into esophageal lumen, they were removed endoscopically with further installation of special stents. Results of reoperations were estimated as good in 15 patients. In 2 patients after reoperations dysphagia was observed, which needed a second time balloon dilatation and installation of stent in 1 of them. Conclusion. Nonabsorbable nets ought to be applied with high technical accuracy, it is necessary to prevent their contact with the esophagus. Application of the polytetrafluoroethylene nets with nitinol carcass for plasty of large hiatal hernias must be forbidden.