The method of estimating the bandwidth of communication channels and routing of Internet packets in the conditions of distance learning is considered. The research of media service platforms Microsoft Teams, Google Zoom and Skype was performed. A feature of the method is a combination of direct and indirect methods of estimating the bandwidth of communication channels. The application of this methodology makes it possible to evaluate existing market solutions for the implementation of distance education. This allows us to conclude on the feasibility of using the above services for distance learning. As a result, such a study helps to assess the congestion of channels and the effectiveness of remote monitoring of remote objects when the time delay in the delivery of information should not exceed a certain value. The results of the experiment showed that in general the considered platforms are very similar in the mode of conversation using only voice traffic. Bitrate in this case ranges from 100-130 Kbit/s. There is a significant difference between the platforms during the video traffic session. The differences between the platforms in the bitrate for this case are more than 90% (in some cases more than 100%). The study showed that the workload of the Internet channel on weekdays increased after ten o'clock in the afternoon. The Microsoft Teams platform provides the best video image quality. There are no differences between the platforms in terms of sound quality. General recommendations for organizing an online TV broadcast are as follows: for voice traffic, you can choose any of the proposed platforms, due to the fact that the difference in their characteristics is insignificant it's better to use Google Zoom to organize video communication; it's best to choose the Microsoft Teams media platform to organize a screen demonstration session. Studies have made it possible to assess the load that occurs during a communication session. The results of the experiment showed that the Google Zoom media platform, with the same quality of communication, creates fewer loads on the main Internet channels. The technical result obtained in this work is the creation of tools for selecting the optimal media platform for remote communication.

Розглянуто методику створення інфраструктури, яка використовує функції тестування і моніторингу медіасервісних систем. Дана методика дозволяє формувати критерії із оптимального вибору медіасервісних систем та їх побудови. Особливістю методики є розміщення досліджуваного сервісу в віртуальний контейнер, де проводиться дослідження його поведінки в залежності від навантаження. В якості платформи для управління контейнерами обраний Kubernetes. При цьому використовувались тільки проєкти з відкритим вихідним кодом. Це забезпечує доступність методики, а за необхідності дозволяє коригувати код або доповнювати його новими функціональними можливостями. Результати експерименту показали, що обрана платформа для «оркестрації» контейнерів (Kubernetes) добре масштабується для управління будь-якими існуючими медіасервісами, що мають відкритий вихідний код. Дослідження показали, що використання технології WebRTC дозволяє знизити навантаження на серверну частину медіасервісів. Використання автоматизації конфігурацій медіасервісної інфраструктури дозволяє встановлювати як окремі компоненти, так і всю структуру цілком. Автоматизація реалізована з використанням Ansible і bash скриптинга. Результат впровадження автоматизації установки і конфігурації компонентів системи забезпечують легку повторюваність інфраструктури. Необхідна для тестування інфраструктура розгорнута в своєму середовищі, що виключає такі недоліки як залежність від постачальника послуг, а також його контроль та впровадження обмежень. В екстрених випадках доступ до медіасервісу може бути організований локально, без доступу в Інтернет на глобальному або національному рівні. Блочність запропонованої інфраструктури робить її гнучкою у використанні. Таким чином, запропонована методика дозволяє оцінити можливість використання даної медіасервісної платформи при заданому навантаженні і конкретній конфігурації апаратної платформи. Запропонована методика дозволяє сформувати вимоги до необхідної апаратної платформи для функціонування конкретних медіасервісних платформ.