Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблемаРезюме. Проблема зловживання наркотиками постає надзвичайно гостро перед сучасним суспільством і є великим викликом для системи охорони здоров'я. За інформацією ООН, близько 275 мільйонів людей по всьому світу, що становить 5,6 % глобальної популяції людей віком 15-64 роки, приймали наркотики хоча б один раз за 2016 рік. Згідно з даними ВООЗ, у 2015 році 450 000 людей померло внаслідок вживання наркотиків, у тому числі від СНІДу та гепатиту С. Останні тендеції вказують, що досягнуто рекордного рівня виробництва наркотиків рослинного походження. Найпоширенішим наркотиком є марихуана, на другому місці -амфетаміни. Останніми роками сотні нових наркотиків було синтезовано і виведено на ринки синтетичних наркотиків, основну їх частину становлять стимулятори, за ними слідують агоністи канабіоїдних рецепторів та класичні галюциногени. Останнім часом особливо характерне вживання молоддю так званих новітніх синтетичних наркотиків, які є синтетичними похідними тетрагідроканабінолу та катінону. Велика кількість свіжих досліджень присвячена фармакодинаміці та механізму дії нових наркотиків на організм людини. Спостерігається високий рівень коморбідності при розладі вживання речовин, зокрема молоддю. Особливе місце займають ускладнення з боку серцево-судинної системи. Амфетамін чинить кардіотоксичну дію, викликає дилатаційну кардіоміопатію, геморагічний інсульт. Мефедрон, який часто вживають разом з алкоголем, характеризується типовим симпатоміметичним токсиндромом. У звіті ВООЗ 2014 року щодо мефедрону була наведена інформація про виникнення у споживачів оборотної дилатаційної кардіоміопатії, пневмомедіастинуму, підшкірної емфіземи, гострого ушкодження нирок, заднього оборотного енцефалопатичного синдрому. Гостра мефедронова інтоксикація викликає серцебиття, біль у грудній клітці, судоми, головний біль; є повідомлення про летальні випадки. Синтетичні канабіоїди порівняно з марихуаною мають більшу кардіотоксичність у зв'язку з більшою вибірковістю до канабіоїдних рецепторів типу 2. Є численні повідомлення про розвиток інфаркту міокарда в молодих людей, пов'язаний із вживанням спайсу, при цьому змін на коронарограмі виявлено не було, а інфаркт міокарда був пов'язаний із коронарним вазоспазмом. Найчастішим кардіальним ускладненням вживання канабісу був гострий коронарний синдром, маємо повідомлення про виникнення аритмії, в тому числі фібриляції передсердь, шлуночків, інсульту, периферичної артеріопатії, кардіоміопатії Такоцубо. Споживачі канабісу показали варіабельну відповідь на індукцію анестезії пропофолом порівняно з особами, які не вживали канабіс. Високі дози пропофолу були необхідні для втрати свідомості, адекватної релаксації щелепи і пригнічення рефлексів із дихальних шляхів. Було повідомлено, що тетрагідроканабінол пролонгує седативні ефекти загальної анестезії на експериментальних моделях і сприяє розвитку періопераційних ускладнень, таких як бронхоспазм, тахікардія, набряк язичка. Паління канабісу, так само як і тютюну, викликає прямий іритаційний ефект...
Серцево-судинні захворювання призводять до значної кількості летальних наслідків і залишаються основною причиною смертності у світі. У період із 1990-2010 до 2016 р. у більшості регіонів світу смертність від серцево-судинних хвороб знизилась. Також знизилася захворюваність на ревматичні хвороби. Проте абсолютне число всіх інших серцево-судинних хвороб, виміряних у роках, що скориговані за втратою дієздатності (DALY-Disability-adjusted life year), продовжувало зростати в період 2000-2016 років, що в багатьох регіонах пов'язано зі збільшенням та постарінням населення. У 2016 році серцево-судинні хвороби забрали життя 17,64 млн осіб по всьому світі, 75 % цих смертей припало на країни з низьким та середнім рівнем доходу [1]. Хворі, які пережили NSTEMI (інфаркт міокарда (ІМ) без підйому сегмента ST), мали більше коморбідностей, ніж ті, хто не мав ІМ. Серед цих станів: діабет (25,4 % проти 12,9 %), тютюнопаління (42,2 % проти 25,8 %), гіпертрофія лівого шлуночка (5,2 % проти 2,2 %). Також ці хворі мали більший ризик смерті [2]. Дві третини від числа хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), виміряну в роках, що скориговані за втратою працездатності (DALY), припадають на країни із середнім доходом, молодші особи, які більше страждали від ІХС,-в основному на країни Південної Азії і Північної Африки/Середнього Сходу [3]. У Східній Європі та Центральній Азії серцево-судинні захворювання у 21,5 % випадків стали причиною інвалідності серед жінок та у 28,5 %-серед чоловіків, що є найвищим показником у світі. Неправильне харчування та високий рівень артеріального тиску (АТ) були головними факторами ризику серцево-судинних хвороб; такі фактори ризику, як тютюнопаління та алкоголь, набули більшої поширеності в період 1990-2010 років [4]. Більше ніж 48 % чоловіків у Східній Європі та Центральній Азії є курцями, і більше ніж 31 % мають підвищений АТ. У 2016 році більше 56 % тягаря серцево-судинних хвороб припадало на ІХС та 26 %-на інсульт. Серцево-судинна захворюваність, пов'язана з такими факторами ризику, як високий АТ, нездорове харчування, високий рівень холестеролу, ожиріння, паління і
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.