Розглянуто екологічну проблему антропогенних викидів карбон (IV) оксиду, який відноситься до парникових газів прямої дії та безпосереднє впливає на зміну клімату планети. Головними причинами підвищення концентрації антропогенного СО2 в атмосфері є енергетичні установки, що працюють на викопному паливі, промислові виробництва та вирубка лісів. Одним із секторів економіки, що викидає в атмосферу парникові гази, є хімічна галузь, зокрема виробництво кальцинованої соди. За статистичними даними на 1 тону продукту утворюється приблизно 200-300 кг карбон (IV) оксиду. З урахуванням об'ємів виробництва кальцинованої соди та законодавства содові заводи зобов'язані платити екологічний податок за викиди СО2. Таким чином, економічні механізми регулювання викидів антропогенних парникових газів стимулюють дослідження цієї проблеми та розроблення ефективних методів її вирішення, зокрема і у виробництві кальцинованої соди. Метою роботи є комплексний аналіз проблеми викидів карбон (IV) оксиду у виробництві кальцинованої соди та визначення перспективних методів її вирішення. Виробництво кальцинованої соди, яке здійснюють за методом Сольве, викидає в атмосферне повітря до 178 млн. т забруднюючих речовин на рік. Основними джерелами викидів є стадія випалу карбонатної сировини, стадія приготування амонізованого розсолу та теплоагрегати ТЕЦ. Загальна концентрація карбон (IV) оксиду в газових викидах становить від 2 до 35 об. %. Для знешкодження СО2 в промисловості використовують абсорбційні, адсорбційні та каталітичні способи. Наведено загальну характеристику кожного методу та зазначено їх головні переваги та недоліки. Таким чином, вибір оптимального способу очищення у виробництві кальцинованої соди буде здійснюватися залежно від необхідного ступеня очищення, обсягу та складу газу, що викидається, властивостей абсорбентів, адсорбентів та каталізаторів, можливих шляхів утилізації вилученого СО2, місця розташування содового підприємства. Однак, визначальним фактором залишається технікоекономічні показники для використання того чи іншого способу.
One of the modern methods widely used in the propagation of various garden crops is clonal micropropagation. Research in this direction is ongoing to optimize each stage of reproduction. The paper presents the results of a study of the clonal micropropagation of blackberry varieties Brzezina of Polish selection. For clonal micropropagation, sterile BlackBerry microshoots were used. In order to induce adventitious and axillary shoot formation, we tested various variants of culture medium: hormone-free medium, mediumsa with growth regulators (6-benzylaminopurine, β-indolyl-3-butyric acid, gibberellic acid). It was revealed that blackberry microshoots can take root on medium without growth regulators, but the resulting roots are thin, do not have root hairs. Such microshoots does not adapt to ex vitro conditions. A high reproduction rate (96%) was observed when rooting blackberry microshoots in a culture medium ½ MS + 2.0 μM IBA. Adaptation of regenerated plants to ex vitro conditions is more effective (97% survival rate) on a sand + vermiculite substrate (3: 1).
The article deals with the problem of building models of oscillations of an elongated body, which, in particular, can be imagined as an aerial vehicle. The general theoretical information of the aeroelastic vibrations of the aircraft is also considered.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.