The article says that despite the decline in health as a professional value and self-realization, future teachers have neurobiological inclinations for self-improvement and reflection. In this regard, new pedagogical conditions and stages of the formation of students 'readiness for physical self-improvement are proposed, namely: students' awareness of the importance of health as a necessary prerequisite for personal and professional self-realization; their mastery of diagnostic techniques, reflective analysis and practical skills to improve their own physical condition; providing pedagogical support for students in physical self-improvement. The experimental stage used a set of methods and techniques: step ergometry, Rufier's and Cooper's tests, watching movies, photos, test tasks, observations, interviews, questionnaires, expert assessments and etc. The number of students being at the local reflexive level increased from 12.2% to 22.2% and at the adaptive algorithmic level – from 28.1% to 41.3%. The percentage of students at the directive empirical level of competency in physical self-improvement decreased from 52.4% to 21.4%. The effectiveness of the designed methodology for developing students’ competency in physical self-improvement was verified by the formative experiment. The hypothesis of the study, which was the subjective neurobiological basis of motivation to improve and reflect on future teachers, was also confirmed, which contributed to the choice of the appropriate profession in order to implement and transmit these personal values.

The article on the basis of the ecological value of reflection the concept of sustainable development and Hellenistic concepts is conceptual and methodological improvement of health saving competence of Physical Education teachers in the conditions of post-graduate education. There are presented methodological ways of greening of health and fitness technologies and identified opportunities for ecologically oriented their use by the teacher. Based on ecophilic interpretation of Hellenistic ideas are developed methodological concepts “Tellusantropo convergence” of the “Arete of the earth”, “Tellusantropo harmonization”, “Astoria of the Earth”, “Tellusantropo reflection”. Cultural, educational and technological sense of these concepts is existential axiological and ecophilic-oriented representation and interpretation the idea of sustainable development with the aim of using them as a Physical Education teacher in the educational health saving and fitness technologies and practices. In order to form a value relation to the Earth, to develop the “Arete of the Earth” and to unveil the “Existential of the Earth”, we used the value-oriented reflexive technique of the “Epistrophe of the Earth”. The method of “Epistrophe of the Earth” with its further improvement and testing can be used to form a valuable attitude to the Earth, actualization of environmental issues, formation of psychological health of participants in the educational process and actualization of the concept of sustainable development.

The article actualizes the problem of becoming a leader in a youth social group. Leadership is found to be a natural social and psychological process within a group aimed at personal authority influence on the behavior of group members. At the same time under the influence we understand the behavior of a person, which introduces changes in behavior, relationships, feelings of another person. The individually-psychological characteristics of the leader, the determinants of development and the manifestation of leadership are empirically determined and analyzed. The main individually-psychological characteristics of the leader's personality are empirically identified: a high level of self-esteem, which affects all aspects of life, namely emotional well-being, relationships with others, the development of creative abilities, attitude to successes and failures; creativity, that is, the personality must solve complex social problems, find new, non-standard ways of action, flexibility in communication with other people, emotional intelligence, flexibility of thinking, high motivation, education, ability to find new methods to implement a plan or solution, quickly switch from one way to complete a task to another. It is established that the level of formation of capabilities and skills required by the leader depends on the listed individually-psychological characteristics, which development is significantly influenced by the social environment of the individual throughout life, namely, the youth group. The characteristics of leaders in the youth social group are revealed, in particular, in the process of intragroup identification. The intragroup identification is enlightened in acts of personal and behavioral likeness of team members to each other.

No abstract

статті − дослідження міжкультурної компетентність як важливої складової професійної діяльності фахівців соціальної сфери. Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури, узагальнення наукових визначень. У статті проаналізовано та узагальнено наукові тлумачення щодо поняття міжкультурної компетентності фахівців соціальної сфери діяльності; виділено головні ознаки, компоненти, шляхи її удосконалення. Міжкультурна компетентність базується на знаннях особливостей культури спілкування, мислення, почуттів, мови, взаємодії різних соціальних груп суспільства або окремої особистості. В умовах багатонаціонального українського суспільства проблема міжкультурної компетентності, комунікації в соціальному середовищі є актуальною. Тому надзвичайно важливо розвивати сучасні тенденції міжкультурної взаємодії: набуття відповідних знань та навичок; підвищення рівня комунікабельності й толерантності, що передбачає розвиток культурного потенціалу фахівців соціальної сфери. Міжкультурна компетентність соціального працівника є: умовою його конкурентоспроможності; основою досягнення успіху при виконанні своїх обов'язків; важливим показником професійної компетентності особистості, здатної засвоїти та практично використовувати необмежений спектр компетенцій, знань, умінь, соціокультурну грамотність та науковий світогляд. Соціальні працівники мають забезпечувати рівність прав і свобод людей, сприяти здійсненню громадянами своїх етнокультурних прав, запобігати міжетнічним, міжрелігійним, соціальним конфліктам, злагоді в суспільстві. Потребує уваги проблема не тільки фундаментальної професійної підготовки соціальних працівників, а й формування їхньої міжкультурної компетентності, оскільки вона визнається як одна з важливих професійних вимог до сучасних фахівців соціальної роботи для ефективного виконання своїх професійних обов'язків. Ключові слова: культура; міжкультурна компетентність; професійна діяльність; соціальний працівник.