ObjectivesHeart involvement in multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 in children (MIS-C) is a new challenging problem, requiring fast and reliable diagnostics and appropriate treatment. The aim of this study is to describe heart involvement in patients with MIS-C.Study DesignIn this retrospective, multicenter cohort study, data of 122 patients were included. All patients met WHO and CDC criteria of MIS-C.ResultsVarious types of heart involvement in MIS-C patients were observed. Patients with solely coronary artery lesions (CAL, n = 10, 8.2%) had typical features of Kawasaki disease: younger age, thrombocytosis and normal ferritin level, without giant CA aneurysms, thrombosis, myocardial infarction, shock, and ICU admission. Patients with solely myocardial involvement (MI, n = 30, 24.6%) had an older onset age, elevated ferritin, LDH, the highest D-dimer, H score, and thrombocytopenia level. The following clinical signs were associated with MI: gastrointestinal and central nervous system disorder, sore throat, swelling face, splenomegaly, shock, and treatment in the intensive care unit required. Patients with a combination of CAL and MI (n = 10, 8.2%) had symptoms similar to patients with solely MI, except for impressive thrombocytopenia. Shock and ICU admission were found in 34.7% of patients without heart involvement (n = 72, 59%). One major criterion [troponin > 32 pg/ml (52 points)] or at least two minor criteria [face swelling (32 points) and D-Dimer > 1,300 ng/ml (29 points)] were associated with MI (>32 points) with a sensitivity of 67.5% and a specificity of 88.9%.ConclusionThe above-suggested criteria can be added to routine diagnostic procedures to confirm MI in MIS-C patients.

<p>Вступ. В останні роки проблема остеопорозу (ОП) набула особливого звучання внаслідок двох тісно пов’язаних демографічних процесів: різкого<br />збільшення в популяції старих людей і, відповідно, кількості жінок у постменопаузі. Приблизно в кожної третьої жінки після 65 років трапляється<br />один остеопоротичний перелом. Переломи стегнової кістки приводять до зменшення тривалості життя на 12−15 років. Хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки супроводжуються зниженням абсорбції мінералів і вітаміну D в кишечнику, внаслідок чого знижується мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ), що часто призводить до інвалідизації хворих.</p>

ВИКОРИСТАННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕПАТОПРОТЕКТОРА "ГЕПАДИФ" ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГЕМОБЛАСТОЗАМИРезюме. За даними сучасних епідеміологічних і статистичних досліджень, останнім часом в Україні відзначено значне зрос-тання частоти захворюваності на хронічну патологію печінки. Перебіг супроводжується виснаженням системи антиоксидант-ного захисту, на тлі якого розвивається хронічна інтоксикація з метаболічними порушеннями, що негативно впливають на функціональний стан печінки. Мета дослідження -вивчити ефективність комбінованого гепатопротектора "Гепадиф" в складі комплексної терапії у хворих із гемобластозами. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 33 хворих із гемобластозами (3 -гострими лімфобластними лейкозами, 5 -гострими мієлобластними лейкозами, 13 -із хронічними лімфоїдними лейкеміями та 11 пацієнтів із хронічними мієлоїдними лейкеміями) віком від 32 до 67 років. середня тривалість захворювання становила 4-6 років. Усім хворим про-водили ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД ОЧП) та біохімічні показники функції печінки, а саме, аланінамінотрансферазу, аспартатамінотрансферазу, білірубін, лужну фосфатазу, тімолову та сулемові проби. Результати досліджень та їх обговорення. Окрім скарг основного захворювання (а це загальна слабість, недомагання, тяжкість у нижніх кінцівках, головокружіння), хворих турбувала тяжкість та відчуття розпирання у правому підребер'ї, нудота. Інколи була жовтяничність шкіри та слизових оболонок. При УЗД ОЧП у 17 пацієнтів спостерігалось збільшення розмірів печінки. У середньому вона була збільшена за рахунок як правої частки, так і лівої. У 27 хворих було підвищення алТ та асТ, в 11 пацієнтів також відмічалось підвищення білірубіну за рахунок непрямої фракції. активність процесу переважно відповідала середньому -67,7 % та вираженому -22,3 % ступенням. У процесі отримання як моно-, так і поліхіміотерапії активність ви-раження токсичного впливу на стан функції гепатоцитів посилювалася, на що вказувало підвищення печінкових проб. Так, показники алТ та асТ підвищувалися, також спостерігалось збільшення лужної фосфатази, білірубіну за рахунок непрямої фракції. У 8 хворих із гемобластозами була жовтячність шкіри та склер. Висновки. У комплексному лікуванні хворих із гемобластозами обґрунтованим є застосування комбінованого препарату "Гепадиф", що має широкий спектр фармакологічної дії, а саме, детоксикаційний, антигіпоксичний, протизапальний, мета-болічний ефекти його компонентів. Такий широкий спектр фармакологічної дії препарату визначив можливість використання його в комплексному лікуванні хворих із гемобластозами як для лікування токсичних гепатитів, так і його профілактики. У пацієнтів, які отримували терапію гепадифом на тлі цитостатичної терапії, виявлено статистично достовірну нормалізацію біохімічних показників, які характеризували стан функції печінки. Корекція стану печінки дозволила провести в усіх хворих заплановане цитостатичне лікування. Після закінчення курсу моно-чи поліхіміотерапії у жод...

Objective — to study long-term follow-up results after the use of beta-glucans in сhronic obstructive pulmonary disease (COPD) patients with frequent exacerbations. Materials and methods. 42 patients with COPD (group C according to the GOLD classification) were under our supervision for 2 years. Patients had 2 to 4 clinical exacerbations during the previous year. They have been randomized into 2 groups with beta-glucans treatment and without it. Results and discussion. In the patients with COPD a significant decrease in the indicators of cellular immunity was observed, which was manifested primarily by a decrease in the number of cells with natural killer activity and cells of the monocyte-macrophage series, as well as a significant decrease in the immunoregulatory ratio CD4+/CD8+. As a result, after 1 year of observation 2 patients progressed to a more severe COPD stage (from the second to the third due to repeated infectious exacerbations), and after 2 years — another 3 (15.0 %). The prescription of beta-glucans leads to the increasing of cells with the activity of natural killers (p < 0.05) and cells of the monocyte-macrophage pull (CD14+, p < 0.05), and to the normalization of the CD4+/CD8+ index (p < 0.05). These changes were largely leveled off by the end of the second year of observation. The use of Immunsil D3 (Nutrimed, Ukraine) for 1 month reduced the number of exacerbations of COPD (p > 0.05) and significantly reduced the need for antibiotics prescription in patients with COPD (p < 0.05) within 1 year after treatment. During the next year of observation, the difference between the groups was significantly less pronounced. Conclusions. Prescription of beta-glucans can be recommended for patients with COPD with frequent clinical exacerbations (groups C and D). It is needful to repeat the course of treatment with beta-glucans annually in patients with frequent clinical exacerbations of COPD.