No abstract

No abstract

Balloon imprint during angioplasty is often seen, but not at all inflations. We prospectively studied 235 consecutive patients undergoing 282 PTCAs during a 4-month period, who were divided into two groups: those with balloon imprint during inflation (159 patients, 190 lesions; 67%) and those without (76 patients, 92 lesions; 33%). Clinical and lesion characteristics and immediate outcome were compared. Patients undergoing urgent PTCA had less balloon imprint than those undergoing nonurgent PTCA (14.2% vs. 28.3%; P < 0.005). Although not reaching statistical significance, younger patients and diabetic patients tended toward less balloon imprint (P < 0.06). Patients with observed imprint had less visible thrombus at lesion site (31.1% vs. 42.4%; P < 0.05), and a tendency without statistical significance toward more dissections but less acute closure was observed (P < 0.07). In addition, more stents were implanted in the imprint group (79.5% vs. 66.3%; P < 0.02). Patients needing pressure > 6 atm to break the imprint had more eccentric lesions (68% vs. 27.1%; P < 0.000) and more dissections (13.9% vs. 5.1%; P < 0.03) than those needing lower pressure. Patient and lesion characteristics may determine the appearance of balloon imprint at PTCA, which in turn influences the procedure and its immediate outcome. Cathet Cardiovasc Intervent 2001;53:331-333.

Резюме. Актуальність проблеми депресій зумовлена не тільки поширеністю і дезадаптуючим впливом патології, а й тим, що своєчасна діагностика цих розладів у багатьох випадках стає вирішальною умовою успішної медичної допомоги. Тому дослідження, спрямовані на вивчення анамнестичних даних щодо особливостей початку депресії і тривалості хвороби до моменту звернення до лікаря у хворих із когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів, є актуальними та дозволяють покращити критерії діагностики, що сприятиме підвищенню ефективності лікування. Мета дослідження – визначити анамнестичні клініко-психопатологічні особливості депресивних проявів у пацієнтів із когнітивними порушеннями при депресивних розладах. Матеріали і методи. Було обстежено 362 пацієнти із когнітивними порушеннями при депресивних розладах: 123 осіб із рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 пацієнт із біполярними афективними розладами (БАР) та 98 осіб з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР). Використовували комплекс методів дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний та статистичний. Результати. Були встановлені специфічні особливості перебігу депресивного розладу в пацієнтів із когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів: при РДР відзначалось переважання підгострого та затяжного початку депресії; тривалість депресивного епізоду від 3-х до 6-ти місяців; переважання 3–5 та 1–2 епізодів в анамнезі; тривалість ремісії від 12-ти до 24-х місяців. При БАР відзначалось переважання гострого та підгострого початку депресії; тривалість депресивного епізоду від 6-ти місяців до 1 року; переважання 3–5 та більше 5-ти епізодів в анамнезі; тривалість ремісії від 6-ти до 12-ти місяців; при ПДР відзначалось переважання затяжного та підгострого початку депресії; тривалість депресивного епізоду «до року», «до 1,5 року» та «до 2-х років»; переважання 1–2 епізодів в анамнезі; тривалість ремісії більше 24-х місяців. Висновки. У результаті дослідження були визначені особливості перебігу депресивного розладу в пацієнтів із когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів, які можуть виступати в якості діагностичних критеріїв при проведенні диференційної діагностики та бути мішенями фармакотерапії та соціальної реабілітації.