In today’s world, effective science communication enhances the ability of a society to develop, seek breakthroughs and innovate; it consolidates the nation and unites people and science. Such kind of communication through the media has the potential to influence the public understanding of scientific and technological development, explore the ways to overcome challenges, increase the life quality and achieve improvement and prosperity. Mass media is an important source of science content and the main translator of social stereotypes concerning the image of science and scientists. Based on data from a survey of a wide age range of media consumers, the study reveals a social request for saturation of the Ukraine’s media with science content. Yet the research findings suggest that the current status of science does not fully meet the needs of Ukrainian audience and does not promote the critical thinking among media consumers. Besides, it was found out that people would prefer expanding the range of thematic coverage of science and reporting topics that are socially relevant and beneficial to the public. Finally, the study indicates that Ukraine needs qualified science journalism, including maintaining professional norms, preventing the pseudoscience spread and supporting public demands, for quality science coverage.

The media is an effective platform for communicating to the general public about scientific developments, achievements and scientists' contribution to the modernization of society. In accordance with the researchers, communicating science can be done directly, by who investigates or by mediation of journalists, who do reach the public to the knowledge generated in academic areas [18, p. 60]. The involvement of science and scientists in the media promotes social science achievements, increasing prestige of scientific activity, strengthening authority of scientists in society and development of scientific and educational spheres as without the stated above social benefits science cannot be considered to be an integral part of social and state priorities.In this regard, S. Martinez-Conde and S. L. Macknik argue that like the proverbial tree falling in a forest with no one around to hear it, science discoveries cannot have an impact unless people learn about them. The act of communication is part and parcel of doing research. And in an era increasingly defined by open access, there is a growing demand for researchers to communicate their findings not just within their field -via institutional seminars, conference presentations, and peer-reviewed publications -but to general audiences as well [15, p. 8127]. In this context, Y. Barel-Ben David and colleagues state that the news media wields distributional power that could be harnessed by scientists as a platform to present their ideas to broad audiences [2]. Objectively submitted by the media scientific discussions and controversies allow to fully and clearly convey the dynamics of the development of science and society, their interconnection [9, p. 23].Although Ukrainian scholars examine different aspects of the sciencemedia relationship and explore the activity of scientists as public communicators [e.g., 4; 11; 12; 19], at the same time the problem of science communication, as noted by T. Yaroshenko and T. Borysova, is extremely relevant for Ukrainian researchers [13, p. 44]. Similarly, M. Butyrina points

The article explores Ukrainian scientists' public engagement through popular science media, which they launch themselves, and which have become a component of the country's media environment. Today, unlike the long-standing tradition of avoiding contact with public, Ukrainian scientists especially of the younger generation have understood the importance of public engagement. Popular science media produced by scientists play a role of a communication platform that aims to unite science with a general audience.According to the study results, there is no doubt about social significance of scientists-led media in Ukraine within a public demand for science-related content, wide spreading fake and pseudoscientific information, the insufficient development of science journalism, and current public invisibility of science. These media can help to disseminate scientific knowledge to the public, increase its critical thinking and comprehension of science-based content, promote scientific and media literacy.However, the review of scientists-led media and the survey data from young media consumers have revealed that these media need improving to do their tasks. The findings have proved that the subsequent release of the popular science media produced by Ukrainian scientists should satisfy consumer requests and modern media trends.

This article studies the problem of social networks use as a platform for political mobilization of society's protest potential. Social networks are tools for spreading information. The aim of the article is to study the role of exposure and perspectives of social networks' usage in the formation and implementation of the protest potential in the society. Disclosed technological aspects, forms and methods of social networks' use as a means of formation and implementation of public protest potential. This article addressed practical experience of public's political mobilization in Ukraine and the Middle East. Actualized the tendency to use social networks as a medium of dissent formation and processes control instrument of political mobilization of the society. It was shown the basic directions of social networks' usage to achieve policy objectives (the promotion of political projects, work with target audiences) through the activation of dissent. It was determined that the use of social networks for political mobilization of society allows you to do it quickly enough, given existing precedents in other countries, factors and opportunities, ways to influence audience's opinion in the organization and carrying out protest campaigns, aligned at the main protest target audience of social networksthe young and the middle class.

Стаття присвячена висвітленню теми культури сучасними українськими медіа. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю якісного подання питань культури у засобах масової інформації, оскільки культурні події і процеси є важливим сегментом життя суспільства. В останні роки Україна переживає сплеск громадського інтересу до культури. У статті вивчаються особливості висвітлення культури у таких сучасних українських друкованих та інтернет-ЗМІ як «День», «Культура і життя», «Українська правда» та «Культпростір». Тема культури розглядається як важливий елемент сучасного медіапростору. Досліджуються основні тенденції, аспекти та проблеми подання інформації про культуру в ЗМІ. Cхарактеризовано особливості представлення питань культури у різних медіа. Медіатексти культурної тематики в спеціалізованих виданнях та у виданнях, спрямованих на висвітлення різних аспектів життя, мають суттєвий контраст у виборі та поданні інформації вербальними та невербальними засобами організації тексту. Загальнотематичні ЗМІ висвітлюють тему культури достатньо коротко, лише інформуючи про ту чи іншу подію. Натомість у спеціалізованих виданнях ця тема виступає провідною. Це також стосується висвітлення культурних аспектів у друкованих та онлайн-ЗМІ. Переваги друкованих видань полягають у більш глибокому аналізі новин і подій сфери культури, доповнення інформації експертними оцінками, широке охоплення матеріалу, створення привабливого продукту. Натомість, публікації в онлайн-медіа відрізняються високим ступенем інтерактивності та використанням мультимедійних можливостей. Особливості тематично-жанрової палітри ЗМІ визначаються насамперед різноманітністю взятих до розгляду питань та журналістськими уподобаннями. У статті визначено шляхи підвищення якості та ефективності медіатекстів зазначеної тематики. Ключові слова: тема культури; засоби масової інформації; Україна.

Відображення наукової контроверсійності розглядається як специфіка наукової журналістики. Авторка вважає контроверсійність тематики медіа-текстів про науку одним із важливих шляхів реалізації конфліктності у журналістських матеріалах. Ефективне подання наукової контроверсійної інформації в ЗМІ є резервом та інструментом розвитку і підтримки інтересу до науки, популяризації наукових знань серед широкого загалу, підвищення наукової медіа-грамотності.Основна мета журналістських матеріалів на контроверсійні наукові темиспонукати до широкого обговорення таких тем, викликати до них суспільний інтерес, підвищити загальну наукову грамотність. Об'єктивно подані засобами масової інформації наукові дискусії та суперечки дають змогу повно і яскраво передати динаміку розвитку науки і суспільства, їхній взаємозв'язок. І, навпаки, неуважність ЗМІ до таких суперечностей, невміння їх осмислити призводять до зниження аналітичного та інформаційного рівнів журналістських матеріалів.Звернення медіа до контроверсійних тем неминуче позначається на змісті журналістських творів. Для того, щоб підтримувати інтерес до наукових знань, журналісти спілкуються із аудиторією, відтворюючи суперечки, дискусії, конфлікти у такій складній сфері, як наука. Журналістському поданню наукових контроверсійних тем притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центра дискусії. Крім цього, контроверсійність, відтворена у ЗМІ, набуває смислового розширення. Реальна наукова дискусія використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинна, що нанизує на себе похідні суперечності. У результаті у поле зору медіа потрапляє широке коло взаємостосунків науки з іншими сферамиполітикою, культурою, релігією, мораллю тощо.Ключові слова: наукова журналістика, контроверсійність, конфлікт, медіа-текст, засоби масової інформації. Olha Harmatiy CONTROVERSIAL THEMES AS A CONFLICT'S VARIATION IN SCIENTIFIC JOURNALISMThe covering of scientific controversy is considered as the specifics of scientific journalism. The author considers controversy of the subjects of media texts on science as one of the important ways to highlight the conflicts in journalistic materials. Effective presentation

No abstract

No abstract