The aim: Research of blood lipid spectrum, level of anti-inflammatory cytokines and C-reactive protein of coronary heart disease patients. Materials and methods: There was examined 61 patients with unstable angina, who had been on hospital care in the cardiology department of the Lviv National Emergency Hospital. Their average age was 68.3 ± 1.9 years. The control group included 20 generally healthy persons. There was estimated blood lipid spectrum, C-reactive protein, fibrinogen and proinflammatory cytokine of patients. Results: There was determined considerable increase total cholesterol, low density lipoprotein cholesterol, very low density lipoprotein cholesterol, triglycerides and coefficient of atherogenicity. High level of C-reactive protein and pro-inflammatory cytokines were detected in patients with unstable angina. Conclusions: In patients with unstable angina was revealed a significant increase of proinflammatory cytokines levels in the blood serum: interleukin-1β, interleukin-6, interleukin-17, TNF-α and C-reactive protein, fibrinogen, which indicates activation of the inflammatory process. In patients with unstable angina was detected a significant disorder of blood lipid spectrum. For its correction should be recommended diet and hypolipidemic agents.
Інфаркт міокарда був і залишається хворобою, яка приводить до смерті та інвалідизації населення. Раніше хворі на інфаркт міокарда на менше місяця повинні були дотримуватись суворого ліжкового режиму абсолютно без активних рухів для максимального розвантаження серця. Проте, такий ліжковий режим мав несприятливий психологічний вплив, сприяв застою в легенях та гіпостатичним пневмоніям, атонії кишок, порушенню сечовиділення. У 1952 р. американці Levine S.A. і Lown B. запропонували використовувати у лікуванні хворих на інфаркт з перших днів сидяче положення у кріслі. У 1964 р. проф. Мясніков А.Л. називає єдиного радянського професора, який визнавав ідею ранної реабілітації – проф. Олійника С.Ф. Про досягнуті успіхи застосування ранньої фізичної реабілітації у хворих на інфаркт міокарда проф. С.Ф. Олійник зробив доповідь на Українському з’їзді терапевтів у 1965 р., а у 1972 р. у союзному журналі «Кардиология» було офіційно визнано, що рання фізична реабілітація при інфаркті міокарда вперше в СРСР почала застосуватися у Львові. Тепер в жодного лікаря не виникає сумнівів у необхідності використання довільних рухів, масажу та лікувальної гімнастики, більш ранній підйом з ліжка, ходьбу вже з перших днів хвороби. Монографія «Сучасна діагностика та лікування гострого інфаркту міокарда» авторського колективу у складі Антоненко Л. М., Жарінова О. Й., Іваніва Ю. А., Павлюка В. І., Чубучного В. М., Ютанова В. І. - присвячується «пам’яті професора Степана Олійника, який вперше в Україні організував лікування хворих на гострий інфаркт міокарда в блоках інтенсивної терапії та впровадив ранню реабілітацію, сміливо ламаючи застарілі стереотипи».Основною метою реабілітації хворих є відновлення максимально повноцінного життя пацієнта, включаючи повернення до праці. Під час реабілітації потрібно брати до уваги фізичні, психологічні і соціально-економічні фактори. Процес потрібно починати якомога раніше після поступлення в стаціонар і продовжувати протягом наступних тижнів і місяців.Висновки:В Україні з кожним роком зростає рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, збільшується тимчасова і стійка втрата працездатності, що приводить до значних економічних витрат.Необхідно впроваджувати чіткі програми щодо реабілітації кардіологічних хворих.Недостатнє впровадження сучасних програм кардіореабілітації є загальноєвропейською проблемою, призводить до високого розповсюдження факторів ризику, пов'язаних з коронарними ускладненнями, низького рівня фізичної активності пацієнтів.Фізична реабілітація є складовою консервативного і хірургічного лікування кардіологічних хворих. Вона повинна проводитися на ранніх етапах, щоб зменшити ризик розвитку ускладнень і покращити процеси відновлення порушених функцій. Фізична реабілітація має бути комплексною: включати в себе фізичну, психологічну, трудову і соціальну складові.Міжнародна практична конференція (22-23 березня 2018 року) з кардіореабілітації, організована школою реабілітаційної медицини Українського католицького університету, очолюваною доктором гуманітарних наук, отцем Богданом Прахом, за підтримки експертів Європейської асоціації профілактичної кардіології професорів Хуго Санера і Джопа Перка, стане стимулом для подальшого впровадження реабілітаційних заходів в Україні не тільки для спеціалізованих відділень, але й для первинної ланки - сімейних лікарів.
The aim – to improve the diagnosis efficiency of patients with arterial hypertension (AH) combined with undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD) based on the study of clinical course, the severity of UCTD external and internal symptoms with determining the levels of IL-1, IL-6, TNF-a, free and general blood oxyproline. Material and Methods. The study implied examination of 90 patients (52 women and 38 men) with AH of stage 2 from first to third degrees with manifestations of UCTD, who were on inpatient treatment in the Cardiology Department of the Lviv City Communal Clinical Emergency Hospital. The mean age of patients was (61.14±2.58) years. Patients were divided into 3 groups depending on the stage and degree of hypertension. Group I (n=16) included patients with hypertension of the first degree, group II (n=35) – with AH of the second degree, group III (n=39) – with AH of the third degree. The control group consisted of 20 patients with hypertension without manifestations of CTD. Patients underwent clinical (checkup, palpation, percussion, auscultation), laboratory (determination of IL-1, IL-6, TNF-a, free and general oxyprolin blood levels) and instrumental studies (ECG, echocardiography, DBPM, ultrasound examination of internal organs and vessels of the lower extremities, ultrasound duplex examination of the carotid and vertebral arteries, radiological examination of the osteoarticular system), consultations of an ophthalmologist, neurologist, traumatologist and dentist. Results. As a result of the study, in the group I of patients (n=16) UCTD of slight degree of severity was revealed in 13 (81 %), of medium degree – in 3 (19 %) persons. In the group II of patients (n=35), UCTD of moderate severity was found in 30 (86 %), severe – in 5 patients (14 %). In the group III of patients (n=39), UCTD of moderate severity was found in 32 patients (82 %), severe – in 7 (18 %). In the study of the level of TNF-a, an increase compared to the control group was detected, particularly, in the group I of patients its level exceeded in 37.4 times, in the group II – in 39.6 times, in the group III – in 46.2 times (p<0.001). IL-1b increased by 2.6-fold (р<0.05) in the group I of patients compared to the control group, 3.1-fold (р<0.01) – in the group II, and by 3.7-fold, that was the foremost (р<0.001), in patients of the group III. In turn, IL-6 in the group I of patients exceeded the indicators of the control group by 4.3 times (p<0.001), in the group II – 4.8 times (p<0.001), in the group III – 5.7 times (р<0.001). The study of the level of free oxyproline revealed its increase in comparison with the control group, namely in the group I of patients exceeded in 6.12 times, in the group II – in 6.81 times, in the group III – by 7.56 times (р<0.01). The study of the general of bound oxyproline revealed its increase in comparison with the control group, namely in the group I of patients exceeded by 6.98 times, in the group II – by 7.79 times, in the group III – by 9.42 times (p<0.01), which indicates an increase in fibrillogenesis and more pronounced destructive and inflammatory processes in connective tissue. Conclusions. Patients with AH of the stage 2 from first to third degrees with manifestations of UCTD have increased levels of IL-1, IL-6 and TNF-a, which are not only sensitive markers of inflammation, but also play an important role in the pathogenesis and progression of vascular lesions, occurrence and destabilization of atherosclerotic plaques and thrombotic vessels occlusion. The determination of blood oxyprolin in patients with hypertension combined with UCTD confirms the presence of CTD, namely the decay of collagen is more pronounced in patients with severe dysplasia.
Актуальність. Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ) та дисплазії сполучної тканини (ДСТ) є одним із недостатньо вивчених питань. ДСТ супроводжується порушеннями структури та функції судин, сприяє розвитку раннього атеросклерозу та серцево-судинних ускладнень. У хворих на АГ, поєднану з ДСТ, часто зустрічаються порушення ритму та провідності серця, значно поширені зміни з боку органів зору, внутрішніх органів та кістково-суглобової системи. Мета. Покращити діагностику та лікування АГ, поєднаної з ДСТ, на основі вивчення клінічного перебігу, вираженості зовнішніх і внутрішніх симптомів ДСТ, ліпідного спектра крові, гострофазових показників, сечової кислоти та інструментальних методів обстеження. Матеріали та методи. Проведено клінічне дослідження, в яке включено 75 хворих на АГ ІІ стадії 1–3-го ступеня з проявами ДСТ, середній вік яких становив 63,5 ± 4,2 року, які перебували на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. Методи дослідження включали клінічні (огляд, пальпація, перкусія, аускультація), лабораторні (ліпідний спектр крові, С-реактивний протеїн, серомукоїди та сечова кислота), інструментальні (електрокардіографія, ехокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, езофагогастродуоденоскопія, ультразвукове дослідження (УЗД) внутрішніх органів і судин нижніх кінцівок, УЗ-дуплексне обстеження сонних і хребтових артерій, рентгенологічне дослідження кістково-суглобової системи), консультації офтальмолога, невропатолога, травматолога, стоматолога. Діагностика недиференційованої ДСТ визначалася за методикою Т.М. Кадуріної та співавт. (2009). Розрахунок діагностичного коефіцієнта для кожної ознаки дисплазії проводили за методикою, розробленою В.М. Яковлевим та співавт. (2008). Пацієнти були розподілені на 3 групи:1-ша група — 12 пацієнтів з АГ II стадії 1-го ступеня, 2-га група — 26 пацієнтів з АГ II стадії 2-го ступеня, 3-тя група — 30 пацієнтів з АГ II стадії 3-го ступеня. Контрольна група — 7 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1–3-го ступеня без проявів ДСТ. Результати. При порівняльному аналізі хворих з АГ у 90,67 % спостерігався ряд зовнішніх і внутрішніх симптомів дисплазії сполучної тканини, у 9,33 % були відсутні прояви ДСТ. У 3-й групі хворих спостерігали більше зовнішніх і внутрішніх фенотипових ознак ДСТ та їх вираженість порівняно з 1-ю та 2-ю групами, що прогнозує тяжкість клінічного перебігу захворювання. Висновки. У хворих на АГ спостерігається значне поширення ДСТ: чим більше ознак ДСТ, тим тяжчий клінічний перебіг гіпертонії. У хворих з АГ, поєднаною з ДСТ, поширені зміни з боку серцево-судинної системи, органів зору, внутрішніх органів та кістково-суглобової системи порівняно з групою хворих без ДСТ. При порівнянні групи хворих з АГ і наявністю ДСТ відмічаються вищі показники активності запального процесу та ліпідного спектра крові, ніж у хворих без ДСТ. Своєчасне виявлення АГ, поєднаної з ДСТ, систематичний диспансерний нагляд за хворими, проведення комплексу заходів, спрямованих на покращення структури та функції сполучної тканини, корекція імунодефіциту дозволяють покращити результати перебігу даної патології.