No abstract

Носовой цикл у здоровых взрослыхВ.В. ШИЛЕНКОВА, О.В. ФЕДОСЕЕВА ГБОУ ВПО «Ярославский государственный медицинский университет» Минздрава России, Ярославль, Россия Авторами проведена регистрация носового цикла (НЦ) у 28 здоровых взрослых (14 мужчин 18-78 лет и 14 женщин 19-79 лет) методом суточного мониторинга при помощи ринофлоуметра Риноцикл. Установлены различия характера НЦ в дневное и ночное время. Продолжительность одного периода флюктуаций воздушного потока днем оказалась короче, чем ночью. В период бодрствования чаще регистрировались нерегулярные флюктуации НЦ. Во время ночного сна у большинства обследованных НЦ приобретал характер классического.Ключевые слова: носовой цикл, ринофлоуметрия. The authors recorded the nasal cycle (NC) in 28 healthy adults (14 men aged 18-78 years and 14 women aged 19-79 years) by 24-hour monitoring using a Rhinocycle rhinoflowmeter. They established differences in the pattern of daytime and nighttime NC. The duration of a period of airflow fluctuations proved to be shorter in daytime than at night. Irregular NC fluctuations were more often recorded in the period of wakefulness. NC during nocturnal sleep became classical in the majority of the examinees. На сегодняшний день самым удобным способом для длительного по времени (до 72 ч) и качественно го наблюдения за периодическими изменениями сопротивления слизистой оболочки полости носа является графическая запись флюктуаций рези стентности воздушного потока на портативном ап парате Rhinocycle (Риноцикл), разработанном в Да нии (европейский сертификат СЕ 0123). Первые ис следования фиксации НЦ с помощью этого прибора были выполнены 10 лет назад двумя авторскими коллективами: M. Ohki и соавт., S. Grutzenmacher и соавт., которые независимо друг от друга представи ли научному миру собственный опыт изучения это го феномена [1,17]. В отличие от акустической ри нометрии и риноманометрии данная методика осу ществляется автоматически, непрерывно, в том числе во время сна, не требует постоянного контро ля измерений врачом и позволяет индивидууму ве сти более свободную от места проведения исследо вания деятельность, а значит, дает возможность ши ре охватить спектр влияний на предмет изучения. The nasal cycle in healthy adultsV KeywordsВ своей публикации S. Grutzenmacher и соавт. (2005) Среди работ отечественных авторов в данном направлении известно исследование В.В. Шиленко вой (2008), в котором приведены данные монитори рования носового дыхания у 20 детей и подростков в возрасте 9-16 лет. Время записи НЦ также было ограничено и не превышало 7-8 ч [11]. Результаты самого длительного по времени периода регистра ции НЦ методом ринофлоуметрии были опублико ваны C. Rohrmeier и соавт. в 2014 г. Запись флюкту аций носового потока в период бодрствования и сна производилась 20 здоровым субъектам в среднем на протяжении 23,1 ч. Исследования показали, что ка вернозная ткань обеих половин полости носа реаги рует на изменение положения тела во время сна. Кроме того, периоды НЦ вне бодрствования стано вятся длиннее и больше по амплитуде [18].Таким об...

No abstract

The article analyzes technologies and production methods of food and biologically active additives from secondary plant resources developed in Russia and abroad. We have studied a classification of secondary resources resulting from the processing of vegetable raw materials. It is found, that the most interesting (in terms of macro and micronutrients) are secondary resources resulting from the processing of fruit, vegetables and grapes, in the manufacturing process of vegetable oil, flour and cereals industry. It is concluded that, despite a significant number of currently developed and implemented technologies, the development of relevant ones provides complex processing of vegetable raw materials, with the release of a wide range of food and dietary supplements, resulting in a number of physiologically and technologically functional properties

В развитии организма незаменимую роль играет физиологичное свободное носовое дыхание. Его функциональной характе ристикой является носовой цикл (НЦ). При различных заболеваниях полости носа и околоносовых пазух нарушается либо полностью исчезает стройная цикличность кровенаполнения кавернозных тел слизистой оболочки, что лишает мерцательный эпителий и рецепторный аппарат полости носа функциональных способностей. Подобные изменения посредством рефлек торных связей негативно отражаются на жизнедеятельности всех систем организма. Несмотря на большое количество про веденных исследований, мнения ученых расходятся по многим вопросам, касающимся характеристик НЦ во время сна и бодрствования, при разной влажности и температуре воздуха, физической нагрузке и умственном труде, воздействии лекар ственных препаратов (например, топических деконгестантов и интраназальных глюкокортикостероидов при остром риноси нусите), приеме холодной, горячей и острой пищи, курении. В статье представлен обзор исследований, посвященных изуче нию параметров НЦ в различных условиях.

No abstract

Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок на розвиток ендогенної інтоксикації при закритій травмі органів черевної порожнини та масивній зовнішній крововтраті. Відомо, що ендогенна інтоксикація є складним багатокомпонентним процесом, зумовленим патологічною біологічною активністю ендогенних продуктів або дисфункцією систем природної детоксикації. Результати дослідження показали, що реперфузія нижніх кінцівок посилює розвиток ендогенної інтоксикації при поєднаній травмі в експерименті. Мета дослідження – вивчити вплив реперфузії нижніх кінцівок на зміну окремих показників ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати. Методи дослідження. Експеримент проведено на 80-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні із закритою травмою органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати та проаналізовано вміст маркерів ендогенної інтоксикації (молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм) та еритроцитарний індекс інтоксикації. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідною групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні. Результати й обговорення. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки викликало значне достовірне підвищення показника ендогенного індексу інтоксикації у всіх дослідних групах. Максимальне його збільшення відзначено у групі тварин, в яких накладання джгута поєднувалось із травмою органів черевної порожнини та масивною крововтратою. Це довело потенціюючу дію реперфузійного синдрому на розвиток системних змін при поєднаній травмі. Також доведено, що прояв ендогенної інтоксикації протягом перших 24 год після накладання кровоспинного джгута за своєю силою аналогічний до такого, що виникає внаслідок поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної зовнішньої крововтрати. Висновок. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки протягом 2 год посилює розвиток ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати, що підтверджується достовірним зростанням показника ендогенного індексу інтоксикації та молекул середньої маси через 7 діб після реперфузії.

The phenomenon of airflow fluctuations in the in the nasal cavity is called the nasal cycle (NC). It is believed that the physiological process plays a certain role in the mechanisms of the nasal cavity mucous membrane defense from the impact of microtraumas and various malicious agents. The subjective of this investigation was to study the age-related NC changes. Patients and methods: a 24-hour monitoring of nasal airflow fluctuations was performed at the period of day-time awakeness and night sleep by means of rhinoflowmeter “Rhinocycle” in 33 healthy adults (16 men and 17 women) aged 18–80. The data were processed using operational computer program which provided a graphical representation of the nasal airflow fluctuations. Furthermore, prognostic dependencies of age-related NC changes were obtained using prognostic tools Maxima. Results: during the night sleep in the volunteers aged fewer than 35 the registered fluctuation phases were shorter than during the day-time awakeness. The airflow fluctuations in most cases were irregular at day time (78.8% of cases). On the contrary, classic and non-classic NC had almost equal occurrence (48.5% and 51.2%) during night sleep. With aging the period of airflow fluctuations became longer. Besides, its volume decreased. These changes were mainly observed in women. Conclusions: NC is registered in most healthy adult men and women. The nature of the nasal airflow fluctuations in daytime significantly differs from that during the sleep period.