Introduction. The results of theoretical substantiation and empirical study of personal prayer in the context of an interdisciplinary approach, which combines, on the one hand, the basic ideas and positions of the theory of transactional analysis and Ego states according to E. Bern, on the other hand, the ideas and techniques of modern psycholinguistics are describes and interprets in the article. It is substantiated that such an approach makes it possible to constructively supplement the basic metaphysical, spiritual, theological understanding of prayer with its full-fledged scientific analysis. Methods & Techniques. The sample of Ukrainian respondents of different ages and social status, self-identified as «Christians», according to the «Techniques of Studying Religious Activity» (D. Smirnov), is divided into four subgroups: the lowest, the lowest than the average, the highest than the average and the highest level of religious activity. Each was offered two related tasks («My Prayer» and «God’s Answer») with special instructions, after which the texts of personalized prayers as discourses of two «Ego states» were received and analyzed. In the context of the psycholinguistic direction of the study, the method of predicative text analysis was used (А. Leontiev, T. Dridze, N. Zhinkin). For the sake of clarification, the qualitative data was supplemented by a quantitative content analysis method using the «Textanz» computer software (version 2.4.2.0). And the results were summarized and compared in the context of four previously separated subgroups of respondents. Results. It is theoretically substantiated that prayer as a religious discourse should be considered not only in the context of broad social cognition and interaction, but also as a component of self-knowledge, self-understanding, self-construction of Personality. It has been empirically established that in the process of personal prayer as a reference to God with certain requests, thanksgiving, repentance and praise, the harmonious communicative transaction «Child»/«Father» is most often implicated (31.45% persons). So, for almost a third of the surveyed God, God is definitely a loving Father. However, disharmonious, conflicting transactions of various types – «Child» / «Parent», «Child» / «Adult», «Adult» / «Adult», are found quite frequently (approximately 40% persons). Conclusions. The results are viewed as one of the consequences and manifestations of the current crisis of the whole society, when, in the context of chronic and global distrust of any authority, centuries-old sacral values are also partially negated, and God begins to be perceived as an indifferent «Father» or an too liberal «Head».
Мета. Опис результатів теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану. Методи. Емпіричний: питальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша – у лютому та березні 2021 року, друга – у березні та квітні 2022 року. Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал «епохи ковіду» та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни – як позитивні, так і негативні – в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються «Автономії», а негативні – «Управління середовищем». Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор «Мої життєві плани та їх реалізація як особиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань»; другої – теж біполярний, але менш вагомий фактор «Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність». Висновки. Назагал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за «Шкалою» К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається «Особистісне зростання».
Мета. Емпірична експлікація та інтерпретація психосемантичних структур вербалізованих образів “жінки в українській політиці” (“успішна” та “неуспішна”) у ґендерному ракурсі порівняльного аналізу. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження системно викoристoвувaлися: (1) теoретичні метoди – aнaліз наукової літерaтури, синтез, інтерпретація та узагальнення дaних; (2) емпіричні методи – математичне шкалювання вербальних стимулів “успішна в українській політиці жінка” (перший етап дослідження) та “неуспішна в українській політиці жінка” (другий етап дослідження) із застосуванням стандартного семантичного диференціалу Ч. Осгуда; (3) метoди мaтемaтичнoї стaтистики – первинний статистичний аналіз кількісних даних, критерій Колмогорова-Смірнова, непараметричний критерій U Манна-Вітні. Результати. На основі факторного аналізу та інтерпретації його результатів у загальній вибірці констатовано більшу когнітивну складність вербалізованого образу “успішної в українській політиці жінки”, порівняно з образом “неуспішної в українській політиці жінки”. На першому етапі дослідження у субвибірці дівчат як домінантний виокремлено психосемантичний фактор “Моральна атрактивність”, у субвибірці юнаків – “Впливовий розум”. Це проінтерпретовано як мовленнєва проєкція “материнських” (фемінних) рис на узагальнений образ успішної жінки-політикині у студенток та “батьківських” (маскулінних) якостей – у студентів. На другому етапі в обох субвибірках як провідний експліковано більш гетерогенний фактор “Загальна неприйнятність”. Незважаючи на однакову назву, відмінності між окремими його дескрипторами у субвибірках дали змогу констатувати ґендерні особливості, зокрема прояви ейджизму в юнаків. Також виявлено й описано контраверсійність між свідомими вербальними характеристиками та латентними ґендерними стереотипами дослідженої студентської молоді. Висновки. Якісний та кількісний порівняльний аналіз психосемантичних структур, експлікованих у сформованих за статевим критерієм субвибірках, дав змогу обґрунтувати й розкрити вікові та ґендерні особливості студентства, які виявляються в його політично орієнтованій мовленнєвомовній активності.
У тезах узагальнено результати теоретичного аналізу предметних сфер політичної психолінгвістики та гендерної психолінгвістики як актуальних галузей прикладної науки. Обґрунтовано значущість відповідних міждисциплінарних досліджень, зокрема, в рамках реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року в Україні. В емпіричному дослідженні використано класичний варіант семантичного диференціалу з 25 дихотомічними шкалами та вербальним стимулом "успішна жінка в українській політиці". Серед іншого, виявлено та інтерпретовано мовленнєву проекцію "материнських" (фемінних) рис на узагальнений образ ефективної жінки-політика у підвибірці студенток та "батьківських" (маскулінних) якостей у підвибірці студентів-чоловіків. Загалом, за результатами психосемантичного дослідження встановлено прояв суперечностей між традиційними патріархальними конструктами суспільства та новітніми практиками репрезентації нового типу гендерних відносин - егалітарного.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.