The necessity of the forming and development of industrial and national natural parks networks in Ukraine in accordance with the leading world initiative for responsible investment PRI is proved in article. Both types of parks are among the most effective options for organizational solutions to the problem of attracting «green» and socially responsible investments into the country’s economy. The activity of national nature parks in Ukraine on the example of the Halytsky National Park and the Skole Beskids is investigated. At the same time, if national parks are created in order to promote ecologically balanced development; the main purpose of industrial parks is connected first of all with increase of economic efficiency of attracting investment in various directions of business activity. Considering the common features of parks as organizational forms of territorial integration of economy, environment and society, as well as instruments of attraction of investments, the directions of strengthening of their role in achieving the Sustainable development goals till 2030 in Ukraine are offered. Along with the problem of the development of the industrial parks network and the formation of the national natural parks network, the idea of a «functional intersection» of these networks is justified in order to search for the new opportunities for socially and environmentally responsible investment. General practical recommendations on improvement of functions for strategic planning, stimulation and monitoring of social and ecological activity in the territory of industrial and national parks according to the Principles for Responsible Investment are worked out. Namely settlement of issues of property on natural resources and recreational facilities; owners interest and initiative on attraction of «green» investment; ensuring an integrated approach — when monitoring measures on social and environmental activities in the park networks; development of an unified information resource where data on any activities of business entities and all stakeholders in the framework of the functioning and development of the park networks is collected and analyzed etc.

This paper is devoted to the investigation of environmental, social and governance (ESG) disclosure regulation process and its possible connection with countries’ competitiveness as an integral part of countries’ Corporate Social and Environmental Responsibility (CSER) poliсy. ESG disclosure regulation criteria were examined according to their classification on Pension Fund Regulation, Stewardship Code, Government Corporate ESG disclosure, and Non-Government Corporate ESG disclosure by UNPRI in 2016 and for developed countries and developing and emerging countries separately. In order to find the relationship between ESG disclosure and the countries’ competitiveness (describing by Global Competitiveness Index), variety of statistical tests was applied (Student’s t-tests, ANOVA analysis, Mann-Whitney tests, simple average analysis and regression analysis with dummy variables). Research hypotheses about statistically significant differences in ESG disclosure regulation between developed countries and developing and emerging countries and the influence of ESG disclosure regulation on the overall competitiveness of the country were proved. ESG disclosure regulation became an effective instrument of countries CSER policy and tools for increasing their competitiveness.

An integrated approach to the enterprise value-based management (VBM) provides a precise assessment of all accounting entities. The implementation of such an approach allows determining the value of objects that do not have a material form (intangible assets), but have a significant impact on the enterprise value. The growing role of accounting data in enterprise value formation and management determines the necessity of the research. Thus, the article aims to investigate the effect of integrated reporting implementation on the VBM at the Ukrainian enterprises. Based on recent scientific researches, the study substantiates that the VBM approach should be based on an integrated reporting concept and proves the necessity of transition from the traditional accounting model to sustainability accounting in Ukraine. The findings reveal the approach of integrated reporting incorporation into the enterprise VBM system. The authors offer the concept of creating an integrated reporting model in Ukraine that considers economic and legal criteria, basic and qualitative principles, and production, human, financial, social, natural, and intellectual capital.

Метою статті є формування підходів до розуміння інтегрованої звітності в процесі прийняття інвестиційних рішень, а також ідентифікації наукових шкіл у цій сфері з дальшою візуалізацією наукового ландшафту за допомогою бібліометричних карт. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають термінологічний, бібліометричний та кластерний аналіз, графічний і табличні методи систематизації визначень поняття «інтегрована звітність». Джерелом даних слугували публікації з бази Scopus за 1986–2020 рр., оброблені програмними засобами «VOSviewer». Результати. Узагальнено, проаналізовано та удосконалено підходи до трактування економічної сутності поняття «інтегрована звітність». Уперше здійснено термінологічний, бібліометричний і кластерний аналіз публікацій зарубіжних учених щодо інтегрованої звітності, який доповнено аналізом вітчизняних публікацій із цієї тематики. Найбільш значущим є кластер, що розглядає інтегровану звітність у контексті інтелектуального капіталу, корпоративного управління, корпоративної соціальної відповідальності, розкриття інформації. Дослідження цього кластеру є найбільш новими (сучасними) за хронологією. Уперше встановлено, що у вивченні інтегрованої звітності є дві основоположні наукові школи, що об’єднують представників США, Великобританії, Австралії та ЄС, представлено рейтинг найбільш цитованих статей цих авторів. На основі виконаної роботи запропоновано авторське визначення поняття «інтегрована звітність» як нового виду звітності, яка розкриває інформацію підприємства в економічному розрізі щодо фінансових, екологічних, соціальних, виробничих та управлінських показників і цілісно відображає його стратегії, ризики, стійкість бізнес-моделі, та яка призначена для задоволення інформаційних потреб усіх стейкхолдерів підприємства, зокрема інвесторів. Оригінальність / наукова новизна. Кластеризація наукових досліджень у сфері інтегрованої звітності дозоляє виявити найбільш типові підходи до її розуміння у світовій думці та окреслити науковий ландшафт у цій сфері, що дає змогу сформувати власний, практико-орієнтований підхід до її визначення. Його особливістю є поєднання термінологічного, кластерного та бібліометричного аналізу, що підвищує обґрунтованість авторського підходу. Практична цінність / значущість. Застосування авторського підходу українськими підприємствами дозволить підвищити значущість інтегрованої звітності в розкритті ними інформації про сталий розвиток, фінансові та нефінансові аспекти.

Метою статті є обґрунтування доцільності використання стандартів, що регулюють порядок проведення аудиту звітності зі сталого розвитку, для упорядкування процесу верифікації такої звітності в інтересах стейкхолдерів. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають компаративний і контент-аналіз міжнародно визнаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку, зокрема Cтандарту із надання впевненості AA1000 (AA1000AS, AccountAbility) та Міжнародного стандарту з надання впевненості МСЗНВ 3000 Ради з надання впевненості (International Standard on Assurance Engagements (ISAE 3000) «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом, чи оглядом історичної фінансової інформації» Ради з надання впевненості. Застосування цих аналітичних інструментів дозволило виділити переваги та обмеження кожного з названих стандартів. Результати. Установлено, що забезпечення незалежного аудиторського підтвердження звітності зі сталого розвитку характеризується зростаючим трендом серед найбільших світових компаній. Аудит є однією з умов забезпечення довіри до звітності зі сталого розвитку для стейкхолдерів, відповідно стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку виступає запорукою якості його проведення та надійності отриманих аудитором висновків. Проведено аналіз обсягів подання верифікованої звітності зі сталого розвитку та компаративний аналіз двох основних стандартів у сфері її аудиту за основними критеріями, що охоплюють їх статус, мету, верифікаторів, процеси, вимоги, обсяги та принципи проведення, оформлення результатів та особливості публікації думки аудитора. Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано важливість і доцільність застосування міжнародно визнаних стандартів AA1000 та ISAE 3000 як бенчмарків для стандартизації звітності зі сталого розвитку на основі визначених їхніх переваг та недоліків. Порівняльна характеристика й оцінка частоти практичного застосування вказаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку дістала дальшого розвитку. Практична цінність / значущість. З урахуванням вигід та обмежень проаналізованих стандартів на регуляторному рівні, зокрема і в Україні, можуть бути розроблені національні підходи щодо стандартизації аудиту звітності зі сталого розвитку. На рівні окремих компаній, зокрема великих аграрних холдингів, зазначені стандарти можуть використовуватися паралельно в комунікативному полі їхньої взаємодії зі стейкхолдерами залежно від категорій зазначених сторін.